Лімфома: види, діагностика та лікування захворювання

15 вересня був Всесвітній день боротьби з лімфомою. Це група онкогематлогічних хвороб, при яких ураження зазнає лімфатична система людини. Лімфома може спровокувати і ураження внутрішніх органів хворого через безконтрольне розмноження пухлинних лімфоцитів.

Чому розвивається лімфома?

Причини розвитку лімфоми до кінця не вивчені. Проте лікарі наголошують на факторах, які можуть сприяти її розвитку. Це:

• Перенесені вірусні інфекції. Особливо це стосується вірусу Епштейна–Барра, який викликає інфекційний мононуклеоз, та ВІЛ.
• Вік. Лімфому частіше діагностують у людей старше 55-ти років. Проте, на жаль, зараз все частішими стають випадки лімфоми у дитячому віці.
• Вживання певних медичних препаратів. Це стосується ліків, які пригнічують імунітет, зокрема, препаратів хіміотерапії.
• Контакт з певними хімічними речовинами. На розвиток лімфоми може вплинути контакт з пестицидами, бензолом, гербіцидами, особливо якщо він постійний (наприклад, через професійну діяльність людини).
• Наявність автоімунних хвороб.

Можливі симптоми

На лімфому можуть вказувати такі ознаки:

• збільшення, розростання лімфовузлів;
• підвищена пітливість, особливо вночі;
• сильна втомлюваність;
• різка втрата ваги без видимої причини;
• підвищення температури тіла на рівні до 38°С (так звана субфебрильна температура).

Класифікація лімфоми

Буває 2 головні види лімфоми:

• ходжкінська;
• неходжкінська.

Ходжкінської лімфоми існує 5 підтипів, неходжкінської – 30. 

Лімфома Ходжкіна містить специфічні клітини Березовського-Штернберга-Ріда, які визначаються за допомогою мікроскопа.

Також лімфома буває:

• індолентною – має сприятливий для лікування повільний розвиток;
• агресивною – стрімко прогресує;
• екстранодальною – для неї характерне ураження органів без збільшення лімфатичних вузлів.

Діагностика та лікування лімфоми

При збільшенні лімфатичних вузлів пацієнта направляють на комплексне обстеження: беруть загальний аналіз крові, біопсію лімфовузла, кісткового мозку, роблять рентген, МРТ органів грудної клітини. Вміст ураженого лімфовузла вивчають під мікроскопом і, якщо знаходять клітини Березовського-Штернберга-Ріда, діагностують лімфому Ходжкіна. Якщо ні, але є інші ознаки хвороби – неходжкінську лімфому.

Лікування лімфоми залежить від того, на якій стадії виявили хворобу. Якщо діагностувати лімфому на 1 або 2 стадії, до  80% пацієнтів виліковується (за статистикою розвинених країн світу). Як методи лікування застосовуються хіміо-, радіотерапія.

Можливі ускладнення

Лімфома часто призводить до інфікування організму умовно-патогенною флорою. Через це ураження може зазнати стравохід, дихальні шляхи, сечостатева система, інші органи та системи. Лімфома часто провокує анемію, лейкоцитоз, порушення метаболізму. Найбільш несприятливий прогноз при лімфомі – смерть пацієнта.

Лімфома – це важка онкогематологічна хвороба, яка несе реальну небезпеку здоров’ю і життю людини. Тому при появі перших симптомів недуги слід терміново звернутися до лікаря. Особливо враховуючи той факт, що ранній старт лікування дуже суттєво підвищує шанси хворого на одужання.

Автор: Ольга Купріянова