Ішемічний інсульт: причини, симптоми, наслідки

Чому виникає ішемічний інсульт?
На ішемічний інсульт припадає до 80% усіх інсультів. Кров не потрапляє до ділянок мозку у необхідній мірі, і їхня робота дає збій. У групі ризику знаходяться хворі на гіпертонію, цукровий діабет, атеросклероз, різні хвороби серця.Є три типи ішемічного інсульту:
- Тромбоемболічний ішемічний інсульт – виникає через закупорки судин головного мозку тромбом.
- Гемодинамічний ішемічний інсульт – викликається тривалими спазмами судин мозку, що найчастіше відбувається через перепади тиску;
- Лакунарний ішемічний інсульт – виникає через ушкодження дрібних артерій з причини стабільно високого тиску.
Симптоми ішемічного інсульту
Найчастіше даний вид інсульту розвивається поступово. Перед ним може спостерігатися ішемічна атака, мікроінсульт. Якщо виявлено наступні симптоми, треба терміново звернутися за медичною допомогою:- сильний головний біль;
- запаморочення, втрата свідомості;
- невиразна мова;
- заніміння та порушення рухливості кінцівок;
- порушення зору: тимчасова сліпота, в очах двоїться, темніє;
- погіршення слуху;
- відчуття задухи.
Існують ще додаткові ознаки, за якими можна розпізнати ішемічний інсульт:
- Оніміння чи втрата чутливості однієї половини тіла.
- Порушення розуміння та відтворення мови.
- Втрата координації та рівноваги.
Реабілітація після ішемічного інсульту
Прогноз після ішемічного інсульту може бути дуже різним: все залежить від того, які ділянки мозку постраждали та як сильно. Найчастіше наслідками ішемічного інсульту стають порушення мислення, сприйняття та пам’яті, рухливої активності, проблеми з мовою, слухом, зором. Також можуть спостерігатися зміни у поведінці та психічному стані людини, часто виникають депресії, дратівливість, замкненість, загальмованість чи агресивність. У деяких хворих ці симптоми зберігаються місяць, у інших – півроку, у деяких – рік і більше.Реабілітація необхідна для повного видужання та для запобігання повторним інсультам. Найкраще проходити її в спеціальному реабілітаційному центрі чи неврологічній клініці. В програмі реабілітації задіяні реабілітологи, логопеди, дієтологи, фізіотерапевти, психологи. Треба відновити рухливу активність людини, повернути тонус м’язам, поновити мовленнєві навички, нормалізувати психологічний стан людини.
Та, напевно, найбільше значення в процесі успішної реабілітації відіграє бажання хворого вилікуватися та повернути попереднє життя. Якщо людина силою волі буде щодня робити зарядку, рухатися, вчити заново слова і тому подібне, реабілітація буде успішною. Якщо ж хворий займе пасивну позицію, він навряд чи зможе повністю відновитися.
Автор: Ольга Купріянова
© Медичний портал Здоров-Інфо
При використанні матеріалів статті активне гіперпосилання на zdorov-info.com.ua обов'язкове