Запах ацетону з рота: основні причини
Поява запаху ацетону (з рота, всечі, шкірних покривів) є сигналом про розвиток порушень в роботі органів, які викликаються при наявності певних патологій.
Запах ацетону може з'являтися як у дорослих, так і у дітей. Ацетоновий запах з рота має певну схожість з запахом мочених яблук, і що характерно його неможливо прибрати, просто почистивши зуби або прополоскавши рот.
У тому випадку, коли спостерігається низький рівень глюкози, в процес отримання необхідної енергії організму включаються додаткові її джерела – жири. При їх розщепленні в кров потрапляють і продукти їх розпаду, в тому числі й ацетон.
Ацетон в крові виділяється за допомогою нирок та легень, а у важких випадках й через шкіру, тоді людина в прямому сенсі просочується запахом ацетону.
Також крім запаху з рота з'являються додаткові симптоми у вигляді спраги, частого сечовипускання, дратівливості та пригніченого стану, сильної пітливості зі швидкою втратою ваги.
Причиною розвитку ацетонемічного синдрому є наступні фактори:
Важливо контролювати стан дитини та при розвитку вищевказаних симптомів звернутися до лікаря для проходження повної діагностики, з призначенням лікування та рекомендацій.
При появі запаху ацетону, в будь-яких проявах, необхідно звернутися до терапевта або ендокринолога, з метою своєчасного виявлення причини його виникнення та визначення методу лікування виявленої проблеми.
Автор: Наталія Холявицька
Запах ацетону може з'являтися як у дорослих, так і у дітей. Ацетоновий запах з рота має певну схожість з запахом мочених яблук, і що характерно його неможливо прибрати, просто почистивши зуби або прополоскавши рот.
У тому випадку, коли спостерігається низький рівень глюкози, в процес отримання необхідної енергії організму включаються додаткові її джерела – жири. При їх розщепленні в кров потрапляють і продукти їх розпаду, в тому числі й ацетон.
Ацетон в крові виділяється за допомогою нирок та легень, а у важких випадках й через шкіру, тоді людина в прямому сенсі просочується запахом ацетону.
Також крім запаху з рота з'являються додаткові симптоми у вигляді спраги, частого сечовипускання, дратівливості та пригніченого стану, сильної пітливості зі швидкою втратою ваги.
Причини, які можуть викликати запах ацетону з рота
- Цукровий діабет: внаслідок порушення вуглеводного обміну відбувається дефіцит інсуліну. Ацетоновий запах означає низький рівень глюкози та як наслідок є першою ознакою розвитку цукрового діабету. Також додатково з'являється втома, слабкість та свербіння шкірних покривів.
- Патології печінки та нирок: оскільки ці органи відповідають за виведення токсичних продуктів назовні, при розвитку порушень з їх боку відповідно функція очищення слабшає, а продукти розпаду, в тому числі й ацетон, накопичуються.
- Голодування: однотипне харчування або тривале голодування призводить до порушення метаболічних процесів. І при розщепленні жиру для отримання енергії виділяється глюкоза та ацетон.
Запах ацетону у дітей
Поява запаху ацетону досить часте явище у дітей. При періодичному повторенні підвищення його рівня, мова буде йти про розвиток ацетонемічного синдрому. Розвивається він внаслідок порушення обмінних процесів в організмі, коли відбувається накопичення кетонових тіл в надмірній кількості.Причиною розвитку ацетонемічного синдрому є наступні фактори:
- неправильне харчування (вживання у великій кількості білкової та жирної їжі);
- стрес;
- перевтома;
- акліматизація;
- патології ендокринної, нервової систем та внутрішніх органів.
Важливо контролювати стан дитини та при розвитку вищевказаних симптомів звернутися до лікаря для проходження повної діагностики, з призначенням лікування та рекомендацій.
Діагностика
З метою проведення своєчасної діагностики захворювання, проводиться ряд лабораторних аналізів з дослідженнями вмісту ацетону. Призначаються лабораторні аналізи крові та сечі, бак посів з носоглотки, МРТ та ендоскопічні дослідження. Завдяки проведеній діагностиці, можливо, визначити яке саме захворювання спровокувало появу запаху ацетону.При появі запаху ацетону, в будь-яких проявах, необхідно звернутися до терапевта або ендокринолога, з метою своєчасного виявлення причини його виникнення та визначення методу лікування виявленої проблеми.
Автор: Наталія Холявицька