Ранні прояви гострого апендициту

Апендикс це орган у вигляді тканинної трубки (такий собі острівець), який прикріплюється до кишківника, у нижній правій частині живота. Саме його розмір та розташування полегшують його обструкцію та інфікування, викликаючи апендицит.

Апендицит являє собою патологічний стан, що супроводжується запаленням апендикса. Основною причиною запального процесу є його закорковування з наступним розмноженням бактерій. Це своєю чергою підвищує ризики утворення набряку та появи гною. Також апендицит може блокувати кровотік. Тобто це досить серйозне захворювання яке при відсутності вчасного лікування може призвести до летального результату (при розриві апендикса).

Для термінології «гострий апендицит», характерним є важкий та раптовий початок. Переважно гостра форма захворювання виникає у віці від 10 до 30 років та має тенденцію до швидкого розвитку. Відповідно і лікування необхідне у цьому випадку термінове.

Достеменно невідомо, що саме є причиною апендициту. Спеціалісти відмічають, що в основі розвитку запального процесу покладено його закорковування або блокування.

Провокуючими факторами захворювання виступають новоутворення, накопичення затверділого стільця, збільшені лімфоїдні фолікули, травма, глистяні інвазії. Запалення товстої кишки внаслідок інфекції або запального захворювання кишківника також може вплинути на апендикс. Інфекція може поширюватися, або саме запалення може подразнювати його.

При наявності апендициту у когось в родині, у людини може бути більша ймовірність захворіти на нього в якийсь момент. Це не захворювання, яке передається у спадок, але деякі генетичні фактори можуть піддавати особу підвищеному ризику.

При відсутності вчасного лікування апендицит може спричинити серйозні ускладнення. Так якщо апендикс розривається це призводить до потрапляння фекалій та патогенних збудників до черевної порожнини. А це своєю чергою провокує появу сепсису, перитоніту, абсцесу.

Встановлення діагнозу відбуватиметься на основі фізикального огляду, аналізу клінічної картини та ряду додаткових діагностичних тестів: 

Варто відзначити, що досить часто у жінок за апендицит приймають позаматкову вагітність. Тому аби виключити позаматкову вагітність потрібно провести додатково тест на вагітність, аналіз крові.

Тактика лікування апендициту полягатиме в призначенні антибактеріальної терапії з наступним оперативним втручанням (видалення апендикса). Метод оперативного втручання обиратиметься залежно від випадку. Сьогодні більшість випадків апендициту проводиться лапароскопічним методом.

Відзначимо, що антибіотики при апендициті знадобляться практично всім. Навіть якщо не було інфекції на початку, апендицит зазвичай призводить до неї. Антибактеріальні препарати також є стандартним профілактичним лікуванням перед операцією.

Додатково до призначеної терапії додаються знеболювальні препарати, дієтичне харчування.

При ранньому розпізнаванні та лікуванні перспективи хороші. Більшість людей одужують швидко та повністю.