Варикозне розширення вен стравоходу: симптоми при розвитку патології

Варикоз вен стравоходу– патологічний стан, який характеризується розширенням вен стравоходу, внаслідок порушення відтоку крові в систему порожнистої вени.
Через високий тиск у ворітній вені: вени стравоходу стають розширеними та видовженими, утворюючи варикозні вузли, а стінки судин стоншуються, що загрожує виникненню розриву та кровотечі.
За статистикою патології частіше піддаються чоловіки, після п'ятдесяти років.
Варикозне розширення вен має чотири ступені розвитку:
- Перша ступінь: симптоми відсутні, діаметр вен становить на три міліметри більше звичайного. Виявити патологію можливо тільки інструментальними методами діагностики.
- Друга ступінь: клінічна картина недостатньо виражена, слизова стравоходу без змін. Але вени стають потовщеними, а контури нечіткими (це свідчить про подальше утворення вузликів).
- Третя та четверта ступінь: симптоми яскраво виражені. З’являється біль, печія, виділення крові зі стравоходу або домішками з блювотними масами.
Причини
- патології печінки (цироз, гепатит);
- серцево-судинна недостатність;
- звуження ворітної вени (наявність каменів у жовчних протоках, тромбоз, пухлина);
- вроджена аномалія вен стравоходу.
Симптоми
- відрижка;
- тяжкість у грудях;
- печія;
- дискомфорт при ковтанні їжі.
Діагностика
Захворювання діагностується на підставі фізикального огляду, скарг та анамнезу хворого.
Для підтвердження діагнозу проводять:
- лабораторні аналізи крові;
- УЗД;
- рентгенографію;
- езофагоскопію.
Лікування
Лікування буде направлено на з'ясуванні основної причини розвитку варикозу (патологія печінки, щитоподібної залози) та ліквідації чи зменшенню впливу виявленого захворювання.
Медикаментозна терапія:
- комплекс вітамінів;
- судинозвужувальні препарати.
При відсутності ефекту від консервативної терапії та при розвитку масивної кровотечі проводиться хірургічне втручання.
Надалі хворому необхідно дотримуватися дієти та обмежити фізичні навантаження.
Ускладнення
- невеликі регулярні крововтрати, внаслідок яких згодом розвивається залізодефіцитна анемія;
- кровотеча;
- рецидив кровотечі на протязі двох років після лікування.
Профілактика
- Своєчасне лікування захворювань печінки, шлунково-кишкового тракту, щитоподібної залози.
- Профілактичні огляди у гастроентеролога або терапевта, особливо після 50 років.
- Здоровий спосіб життя.
Автор: Наталія Холявицька