Медицинский портал 
Статьи Дерматовенерология Гіпогідроз: причини та методи лікування відсутності потовиділення
Статьи Дерматовенерология Гіпогідроз: причини та методи лікування відсутності потовиділення
Гіпогідроз: причини та методи лікування відсутності потовиділення
Спека влітку це завжди надмірне потовиділення. І це ж звісно викликає дискомфортні відчуття. Однак гірше цього є його відсутність. Чим небезпечна відсутність потовиділення? З’ясуємо далі.Потовиділення є природним процесом нашого організму, що дає можливість його охолоджувати. Відповідно порушення процесу потовиділення небезпечно перегрівом.
Гіпогідроз – це патологічний стан, що супроводжується нездатністю потіти. При цьому ураження може зазнати як все тіло, так і його окремі ділянки. Причин цьому безліч. Деякі люди народжуються з цим захворюванням, в інших воно розвивається пізніше в житті. В основі розвитку гіпогідрозу покладено порушення функціонування потових залоз.
Це може вражати все ваше тіло або лише окрему область. Не є виключенням розвитку іншої форми гіпогідрозу, коли присутнє недостатнє потовиділення або його дуже мало на певних ділянках тіла, але сильне потовиділення на інших ділянках тіла. Таким чином тіло компенсує брак поту в одній або кількох інших частинах тіла.
Основні причини
- Віковий фактор, адже з віком зменшення потовиділення є нормою. Однак наявність в анамнезі порушень зі сторони нервових закінчень посилює проблему.
- Ураження нервових закінчень, що може бути спричинено цукровим діабетом, алкоголізмом, хворобою Паркінсона.
- Ураження зі сторони шкірного покриву (наприклад, опік, запальний процес, травми, інфекція).
- Захворювання шкірного покриву (наприклад, іхтіоз, псоріаз, склеродермія).
- Приймання певних лікарських препаратів (наприклад, антихолінергічні препарати, антигістамінні).
- Спадковий фактор.
Характерні ознаки
- Мінімальне потовиділення.
- Гіперемія.
- Сухість шкіри.
- Нудота.
- Слабкість.
- М’язові судоми.
- Відчуття жару.
- Запаморочення.
Зауважимо, що легкий перебіг гіпогідрозу може залишитися непоміченим. Насамперед якщо людина не піддається надмірній фізичній активності.
Найсерйознішим ускладненням гіпогідрозу є тепловий удар. Тому при розвитку високої температури тіла, гіперемії та дезорієнтації потрібно негайно звернутися за медичною допомогою.
Діагностика та тактика лікування
Встановлення діагнозу відбуватиметься на основі даних анамнезу та фізикального огляду. Додатково лікар проводить ряд діагностичних тестів, серед яких аксонів тест (використання електродів для стимуляції потових залоз), тест на терморегуляцію поту, коли тіло покривається порошком, який змінює колір у місцях, де відбувається потовиділення, біопсія шкіри.
Тактика лікування обиратиметься залежно від перебігу захворювання. Так при гіпогідрозі, який уражає невелику частину тіла лікування може і не знадобитися.
Якщо причина порушення криється в певному основному захворюванню, лікар першочергово проводить його лікування. Це ж стосується і ймовірних наслідків медикаментозної терапії, що приймає пацієнт. Тобто якщо ліки викликають гіпогідроз, лікар може порекомендувати спробувати інший препарат або зменшити дозу.
Зауважимо, що запобігти гіпогідрозу неможливо, але при його розвитку важливо вживати всі заходи аби уникнути його негативних наслідків, насамперед перегрівання. Для цього в спекотну погоду краще залишатися вдома, носити світлий та вільний одяг, пити достатню кількість рідини, за необхідності використовувати прохолодні компреси на шкіру та приймати прохолодний душ.
-
Аллергология
-
Андрология
-
Акушерство, гинекология
-
Гастроэнтерология
-
Дерматовенерология
-
Диетология и питание
-
Здоровый образ жизни
-
Иммунология
-
Инфекционные заб.
-
Кардиология
-
Косметология
-
Медицинское право
-
Наркология
-
Неврология
-
Онкология
-
Отоларингология (ЛОР)
-
Офтальмология
-
Психотерапия
-
Пульмонология
-
Ревматология
-
Педиатрия
-
Стоматология
-
Терапия
-
Травматология
-
Узи-диагностика
-
Урология
-
Фитотерапия
-
Хирургия
-
Эндокринология
