Карбункул: основні симптоми інфекції шкіри

Карбункул або стафілококова інфекція шкіри – це патологічний процес інфекційного ґенезу, що характеризується появою скупчених фурункулів. Простими словами інфікованих шишок, які часто є набряклими та гіперемованими. Так інфікований матеріал утворює грудку, яка знаходиться глибоко в шкірі й часто містить гній.

Нагадаємо, що фурункул є бактеріальною інфекцією, яка формується під шкірою у волосяному фолікулі. Коли відбувається їх скупчення і формується карбункул. Він має декілька гнійних отворів. При відсутності вчасного лікування інфекція може ускладнюватися. Так порівняно з окремими фурункулами, карбункули викликають глибшу та серйознішу інфекцію та, швидше за все, залишають рубець після себе.

Насамперед на що може звернутися увага при формуванні карбункулу є поява шишки під шкірою, яка є болючою та гіперемованою. Його розміри можуть варіюватися від горошини до середнього гриба. При цьому карбункул і надалі збільшується у міру наповнення гноєм. Прилеглі тканини набрякають, а згодом на поверхні карбункула утворюється «кінчик» жовтого кольору який лопається і з нього витікає гній. 

Додатково можуть виникати скарги на свербіж, швидку стомлюваність, лихоманку та озноб.

Зазвичай гній з’являється протягом доби після утворення карбункула.

Також зауважимо, що активний карбункул є заразним, тобто інфекція може поширюватися на інші частини тіла або на інших людей при контакті «шкіра до шкіри», спільному використанні особистих речей. Тому дотримання правил гігієни при захворюванні є досить актуальним.

В основі розвитку карбункулу покладено потрапляння патогенного збудника (Staphylococcus aureus) у волосяні фолікули. Сприяти цьому можуть пошкодження шкіри з наступним інфекційним процесом.
 

Найбільш частими ділянками які зазнають ураження є вологі частини тіла. До прикладу стегна, плечі, шия (задня частина), обличчя. Тобто це може бути будь-яка ділянка, де відбувається надмірне потовиділення або тертя.
 

Також підвищити розвиток карбункула може ряд факторів, серед яких погана гігієна тіла, ослаблена імунна система, дерматит, цукровий діабет, подразнення шкіри (наприклад, при голінні), захворювання нирок та печінки.

Інколи встановити діагноз можливо лише оглянувши шкіру. Додатково лікар може взяти зразок гною для наступного лабораторного дослідження, аналіз крові.

Відмітимо, що часті випадки карбункула можуть вказувати на більш серйозні порушення в організмі. У цьому випадку можуть знадобитися додаткові обстеження.
 

Тактика лікування залежатиме від ряду факторів, починаючи з розташування, часу розвитку карбункула, закінчуючи його розмірами.
 

Першою лінією лікування є антибактеріальна терапія згідно з визначеним збудником. Надалі можливе призначення знеболювальних, антибактеріальних місцевих засобів (типу мила). 
 

При досяганні великих розмірів утворення, можливе оперативне втручання з наступним дренуванням. Відмітимо, що самостійно у жодному разі не можна «розкривати» карбункул. Оскільки так підвищуються ризики поширення інфекції.
 

Нагадаємо, що правильна гігієна знижує ризик розвитку карбункула!