Гіпертрофічний рубець: характерні ознаки та методи лікування

Рубці це завжди про особистий дискомфорт та естетичну проблему. Наразі розберемо детальніше чому на місці пошкодження шкіри може виникати товстий та широкий рубець.

Гіпертрофічний рубець – це рубець характерними ознаками якого є потовщення й підвищення у місці пошкодження шкірного покриву.
 

В нормі поява шрамів є результатом загоєння ран, однак гіпертрофічний рубець є аномальною реакцією шкіри на ці рани. Він може залишатися таким протягом кількох років.
 

Механізм розвитку такого типу рубця полягає у надмірному продукуванні колагену клітинами шкіри під час процесу загоєння. Причиною цього може бути схильність людини та тип шкіри. Також ризики формування гіпертрофованого рубця підвищуються при запальному процесі рани, відсутності швів та великому натягу.
 

Попри те, що їх часто плутають з колоїдними рубцями, все ж вони мають певні відмінності. Так гіпертрофовані рубці є більш м’якими за консистенцією та не виходять за межі ураження шкіри.
 

За статистичними даними більшість випадків формування гіпертрофованих рубців припадає на осіб віком від 10 до 30 років. Спеціалісти пов’язують це з більшою еластичністю шкіри та швидшим продукуванням колагену у цьому віці. 

В основі появи гіпертрофованого рубця покладено пошкодження шкіри. І його поява можлива не лише внаслідок оперативних втручань, а й бути результатом опіків, пірсингу, запалення шкіри, укуси комах, татуювання, вугрів та перенесеної вітряної віспи.

Не є виключенням появи больових відчуттів та свербежу.

Перед початком лікування важливо діагностувати тип рубця, тобто чи гіпертрофований він, чи колоїдний.
 

Сьогодні доступні різні медичні методи усунення проблеми. На це впливатимуть масштаби ураження. Так може знадобитися декілька процедур та тривалий період часу.

Насамперед відмітимо, що лікування гіпертрофованого рубця відбувається тільки через певний час (від декількох місяців до року), а не при «свіжому» ураженні шкіри. Адже шкіра має чудову здатність до регенерування, тому вона буде намагатися самостійно певний час перебудовувати та покращувати рубцеву тканину.
 

Першою лінією лікування є застосування препаратів місцевої дії у вигляді ін’єкцій кортикостероїдів. Так стероїди вводяться в ділянку рубця приблизно один раз у два місяці з метою пом’якшення та розгладження шраму.
 

Більш ефективнішим методом є лазерна терапія дія якої направлена на згладження піднятих рубців та кріотерапія, коли за допомогою рідкого азоту шрам заморожується.

Радикальнішим методом є оперативне втручання з видалення рубця з наступним накладанням нових швів. Показаннями до даного типу лікування є запальний та інфекційний процеси, сильний натяг ранової поверхні з обмеженням рухів.
 

Самостійно на початковому етапі коли шкіра тільки починає загоюватися після травми можливе застосування різного роду силіконових продуктів (гелі, листи, піна) та кремів. Так силіконові прокладки кладуть безпосередньо на шрам майже на добу протягом пів року або року. Механізм дії силіконових засобів полягає у зволоженні шраму під нею.
 

З метою запобігання формування гіпертрофованих рубців необхідно дотримуватися всіх рекомендацій лікаря, правильно доглядаючи за раною запобігаючи інфекціям. 
 

Пам’ятайте, що гіпертрофічний рубець часто повністю згладжуються від 6 місяців до 3 років після першої появи. Однак в протилежному випадку якщо це спричиняє дискомфорт зверніться до спеціаліста для обирання найбільш відповідного методу лікування.