Основні причини появи гіпопігментних плям на шкірі
Гіпопігментація — це порушення, що супроводжується втратою кольору певних ділянок шкіри та відповідно низькою кількістю меланіну в шкірі. Причиною цього можуть бути як генетичні особливості, ряд захворювань, так і травми. Розвиток гіпопігментації можливий з народження, або ж пізніше у дорослому житті.
Механізм розвитку захворювання полягає у пошкодженні, яке впливає на меланоцити, клітини, що виробляють меланін. Нагадаємо, що меланін - це білок, який надає шкірі, волоссю та очам пігмент або колір.
Коли вироблення меланіну знижується в деяких ділянках або по всьому тілу, це призводить до втрати кольору шкіри, тобто гіпопігментації. При цьому розмір та форма плям може бути різними.
Основні причини гіпопігментації
Вітіліго, альбінізм та різноколірний лишай, є тими станами які створюють умови для розвитку гіпопігментації.
Альбінізм є спадковим розладом, який виникає внаслідок зміни одного з генів, які впливають на вироблення меланіну. Результатом патології є зниження рівня меланіну та відсутність пігментації шкіри. Альбінізм присутній від народження, але прогресує з часом. А от вітіліго є тривалим порушенням, при якому на шкірі з’являються бліді плями.
Також факторами, які можуть спровокувати гіпопігментацію виступають:
- Травма шкірного покриву (наприклад, опік).
- Розвиток інфекційного процесу, грибкові ураження.
- Проведення косметологічних процедур, точніше їх неправильне виконання (наприклад, хімічний пілінг).
Відмітимо, що гіпопігментація може вражати шкіру будь-якого кольору. Однак більш помітним порушення все ж є у людей з темнішою шкірою через контраст між їхнім природним кольором та виниклими білими плямами.
Діагностика та тактика лікування
Лікар встановлює діагноз на основі огляду шкірного покриву та ряду діагностичних методів обстеження. Наприклад, використання спеціальної ультрафіолетової лампи (лампа Вуда), біопсія.
Тактика лікування при розвитку гіпопігментації залежатиме від основної причини.
Так якщо проблема криється в альбінізмі, то звісно ж ніяку терапію не потрібно проводити, пацієнтові потрібно лише дбати про захист своєї шкіри від УФ-променів.
У разі пошкодження шкіри, швидше за все, лікування також не знадобиться. У міру загоєння уражених ділянок клітини шкіри знову почнуть виробляти меланін. Гіпопігментація зазвичай зникає через кілька тижнів або місяців.
Лікування основного захворювання шкіри полягатиме у призначенні кортикостероїдів та місцевих інгібіторів кальциневрину.
Відмітимо, що розвиток гіпопігментації окрім навязувального естетичного дискомфорту, може підвищити ризики раку шкіри та погіршення зору, у разі розвитку альбінізму.
Тому захист шкіри є дуже важливим компонентом у призначеній лікарем терапії. Окрім використання сонцезахисного крему незалежно від пори року, шкіру потрібно зволожувати для запобігання сухості та свербіння. У тому випадку якщо зміни кольору шкіри впливають на самооцінку людини та загальну якість життя, консультування психотерапевта також може бути корисним.