Нейродерміт: вплив стресу на стан шкіри

Розвиток запальних процесів на шкірі відбувається внаслідок впливу зовнішніх факторів, або внутрішніх, тобто безпосереднього стану нашого організму. Одним з уражень шкіри є захворювання під назвою “нейродерміт”. Відповідно терміну можна здогадатися, що в основі захворювання покладено неврологічні порушення. Однак чи так це? З'ясуємо далі.

Нейродерміт або атопічний дерматит - це патологічний процес, що характеризується хронічним неінфекційного генезу ураженням шкіри з наступним формуванням бляшок та появою сильного свербежу.
 

Захворювання належить до групи нейродерматозів (тобто дерматози, що викликають свербіж). Типовою локалізацією є нижні кінцівки, верхні кінцівки (зап'ястя, передпліччя), шия та голова (задня частина). Можливе ураження зовнішніх статевих органів. 
 

Нейродерміт може розвиватися однаково як у жінок, так і чоловіків. Однак рідше випадки діагностуються у немовлят, а частіше в осіб, що схильні до тривожності або страждають на обсесивно-компульсивний синдром.

Насамперед спричинити нейродерміт може ряд патологічних порушень, від  псоріазу, плоского лишаю, захворювання ШКТ, екземи, грибка до укусу комах та нейропатії. Також суттєво роль відіграє вплив стресового фактора, спадковість та наявність алергічного процесу.

Нейродерміт супроводжується появою множинних або локалізованих ділянок ураженої шкіри хронічного характеру (ділянки екземи або дерматиту). Уражена шкіра має чіткі межі округлої або лінійної форми з помітним потовщенням. Забарвлення папул варіюється від блідо-рожевого до темно-червоного кольору. Чим довше прогресує захворювання, тим більше окремі висипання зливаються й утворюють папульозну інфільтрацію. 
 

В зоні ураження шкірний покрив сухий та лущиться. А, наприклад, при локалізації нейродерміту у волосистій частині голови спостерігається обламування волосся.

Основним характерним симптомом нейродерміту є постійний та нестерпний свербіж шкіри. Як наслідок це призводить до розчухів та тертя шкіри. Відповідно травмування підвищує ризики приєднання бактеріальної інфекції. 
 

Також відмітимо, що утворені бляшки (папули) можуть розташовуватися як з однієї “робочої сторони”, так і бути симетричними (двосторонніми). 
 

Оскільки нейродерміт має хронічну форму розвитку, то його перебіг супроводжується періодами загострення та ремісії. У місцях потовщення шкіри надалі спостерігається поява пігментації.
 

Відмітимо, що захворювання має суттєвий вплив на психологічний стан хворого, виникає дратівливість, безсоння, депресивний стан.

Методи діагностики та лікування потребують комплексного підходу, від консультації лікаря алерголога до дерматолога й психотерапевта. Додатково проводиться дерматоскопія, лабораторні дослідження крові та сечі, алергопроби, біопсія.
 

Тактика лікування насамперед буде направлена на усунення причини, що викликає свербіж та як наслідок травмування шкіри. Так терапія включатиме призначення імуномодулюючих препаратів, антигістамінних, лікарські засоби проти свербіння, седативних або антидепресантів. Додатково з метою поліпшення симптоматики можливе проведення фототерапії, магнітотерапії та обов'язкове дотримання гіпоалергенної дієти, уникання стресів.
 

З метою досягнення тривалої ремісії не гайте часу на самостійне приборкання захворювання. В першу чергу зверніться до лікаря дерматолога для наступного проходження обстеження.