Прееклампсія: основні симптоми ускладнення під час вагітності
Такий довгоочікуваний період вагітності може затьмаритися певними ускладненнями. Наразі розберемо детальніше саме високий артеріальний тиск та його вплив на організм жінки та безпосередньо плід.
Прееклампсія — це патологічний стан, що характеризується високими показниками артеріального тиску під час вагітності або після пологів. Додатково може спостерігатися білок в сечі, низький рівень тромбоцитів.
Відмітимо, що переважно прееклампсія виникає після 20 тижнів вагітності. При її прогресуванні стан вагітної погіршується та відбувається перехід в еклампсію, коли можлива навіть поява судом на тлі високого артеріального тиску.
Основні причини
Достеменно невідомо, що саме спричиняє прееклампсію, однак спеціалісти відзначають про вплив певних потенційних факторів. Серед них:
- спадковий фактор;
- аутоімунні порушення;
- ураження кровоносних судин;
- віковий фактор (вік старше 40 років);
- багатоплідна або перша вагітність;
- ожиріння;
- наявність в анамнезу цукрового діабету, артеріальної гіпертензії, захворювання нирок та ін..
Характерні ознаки
- Підвищення артеріального тиску. Так якщо показники АТ дорівнюють понад 140/90 мм.рт.ст. з інтервалом у чотири години, без наявності в анамнезі хронічної артеріальної гіпертензії це може вже вказувати на розвиток прееклампсії. Відмітимо, що підвищення показників артеріального тиску може статися раптово і без попередження.
- Тривалий головний біль.
- Нудота та блювання.
- Больові відчуття у верхній частині живота.
- Набряк обличчя та кінцівок.
- Раптове збільшення ваги.
- Задишка.
- Порушення зору у вигляді розмитого зображення та плями перед очима.
- Лабораторно в крові та сечі наявний білок, низький рівень тромбоцитів. А показники артеріального тиску становлять 140/90 мм.рт.ст. та більше.
Не є виключенням коли жінка може навіть не помітити симптоми порушення. Тому регулярні огляди у свого лікаря та відповідні дослідження є просто необхідними.
Діагностика та тактика лікування
Встановлення діагнозу переважно відбувається під час планових візитів та стандартних обстежень, типу вимірювання АТ, дослідження сечі та зважування. Надалі додатково може знадобитися УЗД, додаткові дослідження крові та 24-годинний збір сечі.
Тактика лікування залежатиме від загального стану жінки, терміну вагітності, гестаційного віку дитини та виниклим ускладненням або їх ризикам. Так при досяганні терміну вагітності від 37 тижнів і більше лікар може запропонувати викликати пологи, адже дитина на цьому етапі є достатньо розвинутою. Відмічається, що після народження дитини симптоми прееклампсії зазвичай зникають протягом 48 годин. Однак навіть після пологів все одно відбувається моніторинг артеріального тиску. Тому мати вдома тонометр є гарною ідеєю. Придбати даний пристрій Ви зможете в медичному маркеті ITMED за доступною ціною та найбільш відповідним для вас функціональним забезпеченням.
В інших випадках можливе проведення медикаментозної терапії з метою зниження артеріального тиску, призначення кортикостероїдів для полегшення дихання дитини та зменшення запалення печінки, препаратів для запобігання судом та ряду інших ускладнень. Адже прееклампсія є дуже серйозним станом та може становити загрозу як життю жінки, так і дитини.
Також рекомендовано внести зміни у раціон, тобто зменшити споживання солі, вживати велику кількість води протягом дня, збільшення кількості білка в раціоні та ін.. Найкращим клінічним доказом профілактики прееклампсії є використання низьких доз аспірину.
Важливо розуміти, що рання та послідовна допологова допомога дасть можливість вчасно виявити прееклампсію та запобігти ускладненням. Також під час вагітності важливо дотримуватися всіх рекомендацій лікаря та підтримувати здоров’я наскільки це можливо, як своє, так і дитини.
Новые статьи:
Также интересно посмотреть:
- Помилкова або фантомна вагітність: психічна проблема чи гормональний збій?
- Тубооваріальний абсцес: основні симптоми запального процесу
- Основні симптоми позаматкової вагітності
- Які симптоми вказуватимуть на низький рівень тромбоцитів під час вагітності?
- Цервікальна недостатність: основні симптоми та ризики під час вагітності