Гідросальпінкс: які основні симптоми закорковування фаллопієвої труби?
Гідросальпінкс - це патологічний процес, що характеризується закорковуванням фаллопієвої труби водянистою рідиною. Відповідно до назви «гідро» означає воду, а «сальпінкс» означає маткову трубу.
У більшості випадків причиною порушення виступає попередній розвиток інфекції малого таза або ІПСШ.
Відмітимо, що у всіх випадках гідросальпінкс може вплинути на фертильність жінки! Оскільки це закорковування перешкоджає проходженню яйцеклітини по трубі, що означає, що сперма не може досягти яйцеклітини.
У тому випадку, якщо одна маткова труба, уражена гідросальпінксом, а інша – ні, вагітність технічно можлива. Однак існують інші ризики та ускладнення.
Основні симптоми гідросальпінкса
Частим явищем є те, коли хворі не відчувають жодних проявів хвороби. Як наслідок діагностування гідросальпінксу відбувається вже на пізніх стадіях при появі труднощів з зачаттям.
Однак у випадках коли симптоми все ж виникають, у жінок з'являються незвичайні вагінальні виділення та біль у животі та тазі, які можуть посилюватися під час менструального періоду.
Які фактори впливають на розвиток захворювання?
Різні умови та фактори можуть викликати гідросальпінкс. До найбільш поширених відносять:
- інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ);
- ендометріоз;
- запальний процес в матковій трубі;
- рубці після операції (наприклад, з приводу апендициту);
- попередні операції на матковій трубі. Ризики захворювання пов'язані з тим, що при розвитку травми або операції організм швидко транспортує запальні клітини до ураженої ділянки як частину імунної відповіді. Це може призвести до набряку фаллопієвих труб, що згодом може призвести до їх закорковування.
Діагностика та тактика лікування
Встановлення діагнозу відбувається за допомогою одного з двох основних методів:
- гістеросальпінгограма (тип рентгенівського знімка з введенням барвника);
- лапароскопія.
У деяких випадках лікар може використовувати інші методи для перевірки закорковування фаллопієвої труби. Наприклад, УЗД, соногістерограма, КТ або МРТ.
Лікування гідросальпінксу включає декілька методів, що залежатимуть від перебігу патологічного процесу та його локалізації.
Лікар може порекомендувати лапароскопічну операцію для видалення рубцевої тканини або інших спайок, які можуть вплинути на фертильність.
Інший тип хірургічного втручання, відомий як сальпінгектомія, передбачає видалення всієї або частини ураженої труби. Ця процедура може допомогти відновити фертильність, однак існують ризики пошкодження навколишньої тканини яєчника.
Якщо причиною гідросальпінксу є ендометріоз відбувається видалення розростання ендометрію. А у випадках запального захворювання органів малого таза - призначається курс антибіотиків для лікування будь-яких інфекцій.
Інший можливий спосіб лікування - склеротерапія. Дана процедура полягає у виведенні рідини з ураженої труби з наступним введенням спеціальної хімічної речовини, яка повинна запобігати повторному її накопиченню.
Враховуючи ймовірні ризики гідросальпінксу та його вплив на фертильність важливо своєчасно звернутися за лікарської допомогою та проходити щорічні профілактичні огляди у лікаря гінеколога.