Які основні симптоми вагінальної атрофії в період менопаузи?

За статистикою близько 50% жінок, що знаходяться в періоді менопаузи скаржаться на симптоми вагінальної атрофії. Що це за стан та чому він виникає? З'ясуємо далі.

Вагінальна атрофія — це порушення, що супроводжується витонченням стінок піхви, внаслідок зниження рівня гормону естрогену. Найчастіше це відбувається після менопаузи, у період від 45 до 55 років, коли яєчники жінки більше не виділяють яйцеклітини.
 

Відмітимо, що при розвитку атрофії піхви, підвищуються ризики появи хронічних інфекційних процесів, болючості при статевому акті та порушення функції сечовипускання.

Відмітимо, що у деяких випадках симптоми виникають під час пременопаузи або періоді, що передує менопаузі. В інших же жінок симптоми можуть з’явитися лише через роки або взагалі бути відсутніми.
 

До можливих ознак вагінальної атрофії належить:

Як зазначалося вище в основі розвитку даного порушення покладено зниження рівня гормону естрогену. Як наслідок це призводить до стоншення та втрати вологості вагінальної тканини, яка стає менш еластичною та більш схильною до травмувань.
 

Внаслідок чого відбувається зниження естрогену? Окрім природного настання клімактеричного періоду, причиною зниження рівня естрогену може бути період лактації, видалення яєчників та проходження хімієтерапії, променевої терапії, приймання ліків, які можуть впливати на рівень естрогену, наприклад, деякі протизаплідні.
 

До групи ризики з розвитку атрофічного вагініту можна віднести жінок, які ніколи не народжували вагінально; палять, що призводить до порушення насичення киснем в тому числі й тканин піхви.

Встановлення діагнозу відбуватиметься на основі даних анамнезу, скарг жінки та проведенні фізикального огляду (огляд малого таза). Зовнішньо при розвитку вагінальної атрофії буде спостерігатися рідке лобкове волосся, втрата еластичності органу, бліда та блискуча слизова піхви, розтягнення опорної тканини матки, пролапс тазових органів та ін.

Додатково лікар може призначити лабораторні дослідження сечі, крові (визначення рівня естрогену) й вагінального мазка, тест на кислотність піхви.

Лікування у кожному випадку захворювання є індивідуальним та може бути спрямоване, як на симптоми, так і основну причину.

Наприклад, впоратися з сухістю допоможуть різні варіанти лубрикантів, зволожувальні засоби.

При більш складних випадках можлива замісна терапія естрогеном (місцево або перорально). При цьому пероральний естроген зазвичай не призначають людям, які хворіли на рак або мають його підвищені ризики.

Також допомогти сприяти поліпшенню симптомів може застосування зручної та з натуральних тканин білизни, підтримання сексуальної активності для покращення кровообігу, вітамінотерапія (вітамін D та Е, кальцій).
 

Пам'ятайте, що навіть якщо Ви перебуваєте в менопаузі або постменопаузі, це не означає, що Вам доведеться мати справу з вагінальною атрофією та терпіти свербіж або печіння. Правильне лікування допоможе усунути дискомфортні симптоми. Головне якомога раніше отримати лікування, адже чим довше жінка обходиться без естрогену, тим сухішою стане піхва. Без належної терапії, вагінальна атрофія може погіршитися, аж до значного звуження отвору піхви. Тому не варто зволікати, а зверніться до лікаря гінеколога за консультацією.

Ознайомитися з базою лікарів гінекологів України Ви можете скориставшись Всеукраїнським каталогом клінік ITMED.