Ендометріома яєчника: симптоми та методи лікування порушення

Ендометріома яєчника або шоколадні кісти — це патологічний стан, що характеризується формуванням доброякісних кіст заповнених рідиною, а саме менструальною кров'ю. Переважно вони локалізуються глибоко в яєчниках.

Щодо назви “шоколадні кісти”, то вона походить від зовнішнього вигляду утворення - коричневе, схоже на розтоплений шоколад або шоколадний сироп. Саме темне забарвлення походить від старої менструальної крові та тканини, яка заповнює порожнину кісти. Шоколадні кісти можуть вражати один або обидва яєчники, та бути як поодинокими, так і множинними.

Відмітимо, що у більшості випадків в основі розвитку ендометріоми яєчників покладено наявність в анамнезу у жінок ендометріозу.

Ендометріоз на жаль є поширеною патологію серед жінок, що супроводжується розростанням ендометрію (слизової оболонки матки) за межі матки з наступним поширенням на яєчники, маткові труби та ін.
 

Саме тому шоколадні кісти відносять до підгрупи ендометріозу з частою їх асоціацією із більш серйозними формами розладу.

У кожному випадку захворювання клінічна картина протікатиме по-різному. Можливий як виражений перебіг, так і відсутність скарг у жінки.

Не є виключенням вплив і розміру сформованих кіст, що може коливатися від 2 до 20 сантиметрів.

Поява ж симптомів при шоколадних кістах буде включати наступні стани:

Не варто виключати і ймовірність розвитку невідкладного медичного стану у разі розриву кісти, що супроводжуватиметься насамперед раптовим та гострим болем в ділянці локалізації новоутворення.

Попри ряд теорій розвитку шоколадних кіст, найбільш доказовою є вплив саме ендометріозу.

Кожна особа, яка має менструальний цикл, може захворіти ендометріозом. І тільки пацієнти з ендометріозом хворіють на ендометріоми яєчників. 

Існують чотири стадії  ендометріозу, і в залежності від того на якій стадії ви перебуваєте, залежить і те скільки у вас тканини ендометрія поза маткою і наскільки глибоко вона заглиблена в орган, наприклад яєчник. Відповідно при розвитку ендометріоми яєчника, висока ймовірність, що у жінки вже розвинулася 3 або 4 стадія.

Механізм розвитку шоколадних кіст полягає в наступному: частина тканини ендометрію при ендометріозі, яка виділяється під час менструації, тече назад (ретроградна менструація).

Замість того, щоб залишати тіло через піхву, частина тканини повертається через маткові труби в яєчники. Під час кожного менструального циклу, коли тіло виділяє гормони, які викликають кровотечу зі слизової оболонки матки, кровоточить і тканина, що знаходиться поза межами органу. Виникає запалення, а з часом менструальна кров й запалена тканина навколо неї можуть спричиняти ендометріому яєчника.

В основі діагностики захворювання покладено ряд досліджень, від збору анамнезу та аналізу клінічної картини до візуалізаційних тестів (УЗД, КТ та МРТ) та проведення пункційної біопсії.

Тактика лікування обиратиметься в залежності від стадії ураження яєчників, супутніх симптомів, загального стану пацієнтки та її віку.

Так тактика спостереження буде доцільною у разі безсимптомного перебігу захворювання та невеликих розмірах кіст.
 

Медикаментозна терапія допомагає лише при пригніченні симптомів, а саме сповільнення росту кіст та зняття больового синдрому. Препарати які може призначити лікар, включають протизаплідні та прогестини.
 

Оперативне втручання з видалення кіст (цистектомія) показано при наявності ряду факторів, від великих розмірів утворення, больових відчуттів до ймовірності злоякісного переходу та розвитку безпліддя. Тобто операція проводиться виключно з врахуванням всіх показів та протипоказань. Оскільки не варто виключати ризики ураження й здорових тканин разом з видаленням кісти, що може надалі вплинути на функціонування яєчника. При цьому запалення, яке може спричинити шоколадна кіста, може завдати більше шкоди фертильності, ніж хірургічне втручання.

Спеціалісти відзначають, що попри шкоду, яку шоколадні кісти завдають яєчникам, багато жінок з ними можуть завагітніти природним шляхом.

Тому при появі симптомів захворювання обов'язково зверніться за консультацією до лікаря та обговоріть всі варіанти терапії, з врахуванням розгляду можливості мати дітей в майбутньому. Це значно допоможе розробити відповідний план лікування.