Відновлення після COVID-19: основні рекомендації

Практично всі хто перехворів на коронавірусну інфекцію, насамперед у тяжкій формі стикаються з рядом ускладнень після захворювання, так званим постковідним синдромом. Постковідний синдром потребує окремої лікарської допомоги, не пов'язаною з лікуванням COVID-19. Тому наразі розберемо детальніше саме період відновлення після перенесеної коронавірусної інфекції. А саме що він включає та чи допоможе “пом'якшити” перебіг постковідного синдрому.

До найбільш поширених симптомів постковідного синдрому належить поява:

У більшості випадків реабілітації потребують пацієнти, після тяжких випадків коронавірусу з розвитком наступних ускладнень:

Відповідно реабілітація є комплексною, індивідуальною та включатиме ряд заходів на покращення як фізичного, так і психологічного стану пацієнта. 
 

Відмітимо, що початок відновлення зазвичай розпочинається на шостий тиждень після виписування зі стаціонару. Хоча звісно, чим раніше розпочати відновлювальний період, тим краще.

При затяжному та складному перебігу пневмонії на тлі COVID-19. Хворі тривалий час можуть потребувати кисень, навіть в домашніх умовах після виписування зі стаціонару. Тривалість оксигенотерапії варіюється від декількох днів до декількох тижнів. Також необхідність в кисневій терапії пов'язано з тим, що внаслідок перенесеної тяжкої форми хвороби у пацієнта може виникати фіброз легень, що нагадує шрами на шкірі. Так фіброзні зміни зменшують об'єм здорової легеневої тканини та відповідно кисню. Згодом це може викликати задишку. 

Також відновитися допоможуть прогулянки на свіжому повітрі, збалансоване харчування та дихальна гімнастика. Щодо харчування, то найкраще урізноманітнити свій раціон їдою багатою на вітаміни та рослинні жири, рибою. 
 

Прогулянки можна поєднувати з дозованими фізичними навантаженнями. Спеціалісти наголошують, що не варто постійно лежати, необхідно у міру свого стану розширювати діапазон своєї активності. Наприклад, якщо на початку людина киснезалежна та не виходить за межі ліжка, можливо обмежитися простим підняттям по черзі кінцівок.

Дихальна гімнастика є тим видом реабілітації, що потребує особливої обережності, адже не всім дозволено її проводити, насамперед хворим які тяжко перенесли COVID-19. Це пов'язано з тим, що при наявності тяжких фіброзних змін, коли легенева тканина втрачає свою еластичність та впливі надважких вправ може виникнути розрив легені. 

В окремих випадках проводиться медикаментозна реабілітація (наприклад, кортикостероїди, антифібротичні препарати). Також покращує відновлюваний період проведення ЛФК, масажів, фізіотерапії. 
 

До нерекомендованих дій у період відновлення відносять моржування, надмірні заняття спортом, вживання алкоголю та паління.
 

Надалі лікар в залежності від супутніх захворювань та загального самопочуття може призначати додаткові лабораторні дослідження. Наприклад, аналіз на згортання крові після 30 років (при сильному ураженні легень ковідом), печінкові й ниркові проби, загальні дослідження крові й сечі.
 

Наразі МОЗ розробило низку рекомендацій, враховуючи світовий досвід, яким самим чином має відбуватися система реабілітації хворих, що постраждали від COVID-19. Також після скеровування сімейним лікарем, пацієнти можуть отримати повний обсяг постковідної реабілітації у відповідних для цього медичних закладах (наприклад, санаторіях).
 

І пам'ятайте, що реабілітація після коронавірусу може бути тривалою, тому не намагайтеся якнайшвидше повернутися в “доковідне русло”. Дайте час організмові повністю відновитися та створіть всі необхідні умови для цього. Для цього насамперед дотримуйтеся всіх необхідних рекомендацій лікаря та вакцинуйтеся.