Перевозка больных

Медичне обладнання в ITMED

Метаболічний синдром: основні причини порушення вуглеводного обміну

Метаболічний синдром: основні причини порушення вуглеводного обмінуРозвиток таких небезпечних станів, як цукровий діабет або артеріальна гіпертензія мають спільний корінь проблем у вигляді метаболічного синдрому. Цей стан з одного боку можливо вчасно усунути при ранньому початку лікування, а з іншого - він є тригером до тяжких захворювань, які зазначалися вище. Тому розберемо детальніше які фактори впливають на розвиток метаболічного синдрому та як вчасно запідозрити порушення?

Метаболічним синдром - це патологічний стан, що характеризується розвитком комплексу взаємопов'язаних порушень у вигляді вуглеводного та ліпідного обмінів. Це відповідно має свої наслідки у вигляді високого артеріального тиску, інсулінорезистентності та ін.
 
За статистичними даними показники розповсюдженості метаболічного синдрому серед чоловіків та жінок є практично рівними. Однак після 70 років метаболічний синдром є частішим явищем саме серед жінок, що пов'язано з настанням клімактеричного періоду. 

Фактори ризику

Основним тригером порушення виступає спосіб життя людини: малорухомий спосіб життя, яке доповнюється неправильним харчуванням. Це своєю чергою викликає надмірну вагу.
До інших чинників належать:
  • гормональні порушення;
  • сильні переживання;
  • дефіцит сну;
  • супутні захворювання.

Які симптоми вказують на розвиток метаболічного синдрому?

Дуже часто на початкових етапах метаболічний синдром протікає безсимптомно. Запідозрити порушення можливо при розвитку наступних станів:
  • апатія та швидка стомлюваність;
  • збільшення ваги та в першу чергу окружність талії;
  • задишка;
  • головний біль;
  • набряки;
  • часті зміни настрою;
  • порушення статевої функції;
  • підвищення артеріального тиску. 

Діагностика та тактика лікування

З метою діагностування метаболічного синдрому лікарем встановлюється підтвердження декількох критеріїв з нижчезазначеного переліку:
  • збільшення окружності талії, що свідчить про розвиток вісцерального ожиріння (понад 80 см);
  • артеріальна гіпертензія;
  • підвищена концентрація глюкози в крові натщесерце, що надалі провокуватиме появу ЦД II типу (вище 5,6 ммоль на л);
  • зниження рівня холестерину та ліпопротеїдів високої щільності (нижче 1,0 ммоль/л);
  • підвищення рівня сечової кислоти;
  • підвищені показники тригліцеридів (понад 1,7 ммоль/л). 
Тактика лікування полягає в проведенні терапії окремих станів метаболічного синдрому. Оскільки метаболічний синдром не входить до міжнародної класифікації хвороб й відповідно не існує фахівців для роботи з ним. Так проблемами з гормональним фоном займаються ендокринологи, високий АТ коригують кардіологи.
 
В першу чергу проводиться корекція маси тіла з додаванням фізичних навантажень. Окремо проводиться етіотропна терапія при високих ризиках цукрового діабету або його початковій стадії.  
 
Додаткові успіхи у лікуванні приносить проходження фізіотерапії (наприклад, масаж, міостимуляція). 

Профілактика

  1. Контролювання стану здоров'я та супутніх захворювань при їх наявності.
  2. Проходження check-up організму.
  3. Активний спосіб життя.
  4. Дотримання режиму сну.
  5. Вживання достатньої кількості води. 
  6. Здорове харчування.
Тобто можна зробити висновок, що запобігти розвиткові метаболічного синдрому можливо лише комплексно.

Медична платформа

Медичні меблі в ITMED