Вушна екзема: основні причини ураження шкіри вух

Ми звикли асоціювати екзему виключно зі шкірним захворюванням, що зосереджується на тілі. Однак інші ділянки також можуть не бути захищеними. Екзема може розвинутися майже будь-де. І орган слуху не є виключенням.  

Вушна екзема – це патологічний процес, що супроводжується ураженням шкіри вух з появою надмірної сухості, свербежу та горбистостей.
 

Захворювання може з’явитися на зовнішній стороні вуха або всередині слухового проходу.
 

Механізм розвитку екземи полягає в пошкодженні бар’єрної функції шкіри. У результаті шкірний покрив стає більш чутливим та більш схильним до інфекцій і сухості.

Зауважимо, що клінічна картина може загострюватися при сухій погоді, перебуванні у надто опаленому приміщенні, з сухим повітрям.
 

Зона ураження вуха при вушній екземі простягається від  шкіри вуха, а також області за вухом і складку між мочкою та обличчям. У деяких випадках це також може вплинути на слуховий прохід, який проходить від барабанної перетинки до отвору вуха. Так при появі шуму у вухах, втрати слуху ймовірним є серйозна вушна екзема у слухових проходах.

Важливо розуміти, що значне пошкодження шкіри вуха, яке ускладнюється тріщинами може підвищити ризики розвитку інфекційного процесу. Тому особливого занепокоєння потребує поява ниючого болю, лихоманки, виділення з вуха жовтого або зеленого кольору.

Причини вушної екземи класифікують залежно від її типу.
 

До прикладу якщо спричинило захворювання алергія діагностується алергічна екзема. Вона виникає при контакті з певним подразником, до прикладу доглядовим засобом, макіяжем, сережками, слуховим апаратом.

Астеатозна екзема виникає на тлі певних погодних умов, переважно взимку. Найчастіше дана форма спостерігається в осіб похилого віку (65+).

Також на шкіру за вухом може вплинути себорейний дерматит, який як правило, виникає на жирних ділянках тіла.

Підвищені ризики стикнутися з захворюванням мають особи з наявністю в анамнезі алергічного риніту, астми, випадків захворювання у родині.

Встановлення діагнозу відбуватиметься на основі огляду пацієнта з визначенням можливого ураження зовнішнього слухового проходу. За необхідності можливе взяття біопсії, проведення лабораторних досліджень крові.

Тактика лікування обиратиметься залежно від причини вушної екземи. 
 

Тобто при наявності в анамнезі алергії, пацієнтові рекомендується уникати подразників. Якщо складно встановити самостійно причину алергії, можливе проведення спеціальних тестів.

Себорейна екзема потребує застосування місцевих засобів у вигляді протигрибкових мазей, стероїдних вушних крапель. 

При сильному свербежу лікар може призначити безрецептурні антигістамінні препарати. Важливо підтримувати зволоженість ділянки, незалежно від типу екземи. Додатково доцільним буде самостійно доглядати за шкірою, уникаючи
агресивних миючих засобів, тертя та подряпин, а також застосовувати зволожувач повітря.

При належному лікуванні вушна екзема має зникнути через один-три тижні. Однак це не виключає ймовірності повторних спалахів упродовж життя. Аби цьому запобігти варто бути обізнаним у причинах захворювання.