Ангіна: види ураження мигдаликів

Кожен хоч раз у своєму житті перехворів на ангіну, міжнародна медична назва якої тонзиліт. Захворювання має ряд ускладнень, тому необхідно проходити лікування під контролем лікаря та не займатися самолікуванням.

Ангіна (тонзиліт)– це патологічний процес інфекційно-запального характеру, який характеризується ураженням мигдаликів. Захворювання заразне, та передається повітряно-крапельним шляхом. Найчастіше хворіють діти до 16 років.

Класифікація

• Катаральна ангіна: найпоширеніша форма, яка характеризується почервонінням та набряком мигдалин, кашлем й підвищенням температури.
• лакунарна: характерне утворення білого нальоту на мигдаликах, які легко знімаються шпателем, на відміну від дифтерії.
• фолікулярна: має схожість з лакунарною формою, але характеризується збільшенням мигдаликів та наявністю невеликих гнійних острівців на них («зоряне небо»)
• фіброзна: провокується стрептококом, та характеризується сильною інтоксикацією організму. На слизовій горла та ротової порожнини утворюється гнійно-некротичний наліт.

Також існують більш рідкісні форми ангіни, які провокуються специфічними вірусами та бактеріями:

• герпетична: характерно почервоніння мигдалин, з подальшим утворенням пухирців, які лопаються утворюючи ерозії.
• дифтерійна: утворюється плівка брудно-білого кольору, що важко знімається, утворюючи після цього кровоточиві рани.
• скарлатиозная: характеризується некрозом мигдалин.
• вірусна: вражає дітей, та характеризується яскраво вираженими симптомами порушення роботи шлунково-кишкового тракту (нудота, блювота, порушення стільця).
• ангіна, яка розвивається на тлі захворювань крові: провокується лейкозом, інфекційним мононуклеозом.

Причини

• бактерії (бета-гемолітичний стрептокок, стафілокок);
• віруси.

Джерелом захворювання є носій або хвора людина. Людина може бути носієм вірусу/бактерії, але при переохолодженні або при зниженні імунітету, захворювання активується.

Симптоми

• інтоксикація (нудота, блювота, головний біль);
• збільшення та почервоніння мигдалин (при деяких видах з утворенням нальоту);
• підвищення температури;
• збільшення та болючість при пальпації шийних лімфатичних вузлів;
• біль у горлі.

Діагностика

Основою діагностики при ангіні є огляд горла (фарингоскопія), збір анамнезу пацієнта з вислуховуванням скарг. Для визначення виду інфекції лікар бере мазок з мигдалин.

Лікування

Початкові та легкі форми ангіни можливо лікувати без застосування медикаментозних препаратів, під контролем лікаря (вживання теплого пиття, сиропів).

Для лікування гнійної ангіни, не залежно від стадії та тяжкості, призначається:

• антибактеріальна терапія;
• знеболювальні препарати;
• жарознижувальні;
• полоскання горла антисептичними розчинами;
• зрошення мигдалин та горла антисептичним спреєм;
• вітамінотерапія.

Хірургічне втручання – тонзилектомія (видалення мигдалин), проводиться у випадках частих повторень захворювання, надмірного збільшення мигдаликів, що заважає диханню, а також при поширенню гнійного процесу на сусідні тканини.

Ускладнення

• перехід в хронічну форму;
• ревматизм;
• гломерулонефрит;
• абсцес.

 Профілактика

1. Здоровий спосіб життя.
2. Гігієна порожнини рота.
3. Правильне повноцінне харчування.
4. Загартовування.
5. Підвищення імунітету.
6. Своєчасне лікування захворювань, які викликають розвиток ангіни.
7. Профілактичні огляди у стоматолога, терапевта.

При появі у вас симптомів тонзиліту, не затягуйте та зверніться по медичну допомогу.  Лікар діагностує захворювання та призначить грамотне лікування.

Автор: Наталія Холявицька