Гайморит: види та причини виникнення
Деколи нежить при неправильному лікуванні, або взагалі при його відсутності може привести до неприємних наслідків. Гайморит - одне з найчастіших захворювань носових пазух, симптоми якого треба вміти розпізнавати та відповідно не затягувати з лікуванням.
Гайморит– це різновид синуситу, який характеризується розвитком запалення гайморової пазухи носа (верхньощелепної). На гайморит можуть страждати як дорослі, так і діти.
Залежно від причини, яка викликала гайморит:
Діагностує захворювання лікар ЛОР /отоларинголог. Лікар збирає анамнез, проводить візуальний огляд. Призначаються додаткові методи діагностики:
Лікування гаймориту буде залежати від причини, яка його викликала.
Медикаментозна терапія:
При відсутності результату лікування або за іншими показаннями (вагітність), показано хірургічне втручання. Суть операції, це проведення пункції носової пазухи, внаслідок якої через катетер видаляється гнійний вміст і робиться промивання антисептиками.
У випадках відсутності ефекту після проведення пункції – роблять розтин пазухи і її очищення.
Після проведення операції призначаються фізіопроцедури: УФО та лазеротерапія.
Автор: Наталія Холявицька
Гайморит– це різновид синуситу, який характеризується розвитком запалення гайморової пазухи носа (верхньощелепної). На гайморит можуть страждати як дорослі, так і діти.
Класифікація
Залежно від причини, яка викликала гайморит:
- вірусний;
- бактеріальний;
- алергічний;
- травматичний;
- грибковий.
- гнійна форма: часта причина неправильного самостійного лікування.
- катаральна: легка форма гаймориту.
- гостра форма: характерна яскрава клінічна картина;
- хронічна форма: гайморит протікає тривало, з періодами загострення. Симптоми мало виражені.
- односторонній: вражає пазухи носа, тільки з одного боку;
- двосторонній: враження обох пазух.
Причини
- перенесені респіраторні вірусні інфекції;
- алергічна реакція;
- травми носа;
- онкологія;
- поліпи (аденоїди у дітей);
- вроджені аномалії будови носової порожнини;
- зниження імунітету;
- захворювання зубів і ясен;
- бактерії (стафілококи, стрептококи).
Симптоми
- підвищення температури;
- головний біль;
- закладеність носа;
- виділення з носа (слизового характеру, при відсутності лікування – гнійні);
- набряки обличчя;
- біль в ділянці носових пазух, який віддає в щелепу, лобну частину голови;
- втрата нюху.
Діагностика
Діагностує захворювання лікар ЛОР /отоларинголог. Лікар збирає анамнез, проводить візуальний огляд. Призначаються додаткові методи діагностики:
- рентгенографія;
- МРТ;
- КТ;
- риноскопія;
- пункція пазухи носа, з метою визначити кількість і склад ексудату.
Лікування
Лікування гаймориту буде залежати від причини, яка його викликала.
Медикаментозна терапія:
- антибактеріальна терапія (застосовується при бактеріальній формі гаймориту);
- протизапальні препарати зі знеболювальними (при наявності температури з гострим больовим синдромом) ;
- антигістамінні препарати (при алергічній формі гаймориту);
- краплі для звуження судин;
- кортикостероїди (при важких формах протікання гаймориту).
При відсутності результату лікування або за іншими показаннями (вагітність), показано хірургічне втручання. Суть операції, це проведення пункції носової пазухи, внаслідок якої через катетер видаляється гнійний вміст і робиться промивання антисептиками.
У випадках відсутності ефекту після проведення пункції – роблять розтин пазухи і її очищення.
Після проведення операції призначаються фізіопроцедури: УФО та лазеротерапія.
Ускладнення
- Перехід в хронічну форму.
- Порушення роботи нирок.
- Розвиток пневмонії або ангіни.
- Сепсис.
- Втрата зору (запалюється клітковина ока).
- Запалення головного мозку (енцефаліт, менінгіт).
- Враження серцево-судинної системи (міокардит).
Профілактика
- Здоровий спосіб життя.
- Своєчасне лікування застудних захворювань.
- Уникати переохолодження.
- Профілактичні огляди у стоматолога та отоларинголога.
Автор: Наталія Холявицька