Вірус Коксакі чи синдром "рука-нога-рот": не так страшно, як звучить

Надворі літо, а не за горами й осінь. Саме цей перехідний період  дуже сприятливий для розмноження усіляких вірусів. Якщо ви помітили у свого малюка дивні висипи на ручках, ніжках та обличчі – це може бути що завгодно. Але непокоїтись передчасно не варто. Одна із ймовірних причин – вірус Коксакі. Лікарі запевняють, що він пройде сам по собі. 

Що це таке?

Вірус Коксакі – хвороба, що вражає ротову порожнину, кисті рук та ступні. Через це у захворювання є й інша назва: синдром «рука-нога-рот». Хворіють ним переважно діти до 5-ти років, проте трапляються випадки інфікування й дорослих. Синдром Коксакі – це вірусна інфекція, яка зазвичай зникає сама без спеціального медичного втручання.

Вперше синдром було виявлено у Новій Зеландії в 1957 році. Насправді, хворобу провокують декілька вірусів – ентеровіруси Коксакі А16, А5, А10, А9, В1, В3, а також ентеровірус 71. Це РНК-вмісні, доволі стійкі до зовнішнього середовища віруси, здатні жити при кімнатній температурі до 2-ох тижнів.

Найчастіше хворіють синдромом влітку та восени, особливо під час зміни однієї пори року іншою. Інкубаційний період захворювання триває близько 4-7 днів з моменту зараження.

Шляхи зараження

Підхопити вірус можна двома шляхами:

• повітряно-крапельним, коли інфікований кашляє, чхає або просто з вами розмовляє;
• фекально-оральним, тобто через іграшки, посуд, предмети гігієни, забруднену воду чи їжу, або там, де можливий контакт з людськими екскрементами.

Які симптоми?

• З’являються ознаки інтоксикації – слабкість, головний біль, першіння в горлі, болі у м’язах тощо.
• Температура підіймається  до  37,8-39,4 °С  і тримається протягом 3-5 днів.
• Через 1-2 дні на долонях і стопах, іноді між пальцями рук та ніг, а також на сідницях (у 25% дітей) з’являються прозорі водянисті пухирці невеликого розміру (до 3 мм в діаметрі), обрамлені характерними кільцеподібними почервоніннями. Такий висип тримається на шкірі впродовж 5-7 днів, а потім зникає.
• В ротовій порожнині, одночасно з ураженням шкіри рук та ніг, також з’являються невеличкі пухирці. Переважно вони вражають внутрішню поверхню щік, хоча висип може вкривати і ясна, губи, язик та піднебіння. За 2 дні пухирці тріскаються і на їхньому місці з’являються неглибокі виразки.
• Після появи виразок знижується апетит, хворий стає капризним, роздратованим, особливо, якщо це дитина, з’являється біль у горлі, виникають складнощі під час прийому їжі, оскільки слизова ротової порожнини запалена, посилюється слиновиділення.
• В деяких джерелах можна знайти згадки про ще один симптом захворювання: за місяць-два після перенесеного синдрому у пацієнтів може спостерігатись ураження (відшаровування) нігтів. Проте такий взаємозв’язок поки що науково не доведений.
• Характерною ознакою синдрому є відсутність симптомів інших інфекційних захворювань, таких, як ангіна, легеневий синдром, ураження лімфатичної системи тощо.

Переважно за такими клінічними ознаками і діагностують синдром Коксакі. Якщо хвороба протікає без ускладнень, симптоми зникають за тиждень, у гіршому випадку – за 9-10 днів. У разі ускладнень проводять додаткові лабораторні дослідження. 

Лабораторні методи діагностики

• загальний аналіз крові з характерними критеріями вірусної інфекції (можливий лейкоцитоз, збільшення кількості лімфоцитів, зменшення кількості нейтрофілів, ШОЕ зазвичай в межах норми);
• специфічні лабораторні дослідження, що дозволяють підтвердити ентеровірусну природу синдрому (виділення ентеровірусів у змивах і мазках із зіва, виявлення специфічних антитіл до сироватки крові пацієнтів).

Імунітет 

Після перенесення інфекції у пацієнтів формується імунітет до конкретного вірусу, який спровокував захворювання. Тобто, якщо людина перехворіла серотипом ентеровіруса А16, а потім зіткнулася з А9, то є ризик захворіти синдромом Каксакі повторно.

Лікування

Переважно захворювання не потребує госпіталізації і лікується вдома.

Харчування

• З раціону необхідно виключити надто солону, гостру та гарячу їжу.
• Краще, якщо їжа буде напіврідкої консистенції, щоб не травмувати механічно й без того роздратовану ротову порожнину.  
• Потрібно багато пити, щоб токсини з організму виводились швидше, а лихоманка вщухала. 

Препарати

• індуктори інтерферону (анаферон, афлубін);
• жарознижуючі (нурофен, панадол); не рекомендують приймати аспірин, щоб виключити ризик появи синдрому Рея;
• антигістамінні (кларитин, цетрин, феністил).

Місцеві засоби

• полоскання горла теплим розчином соди і шавлії, розчином хлоргексидину, фурациліну;
• для оброблення шкіри з висипом – пантенол аерозоль;
• щоб запобігти появі вторинної бактеріальної інфекції – імудон для розсмоктування.

Профілактика

Щоб мінімізувати ризик інфікування вірусом, необхідно:

• уникати контакту (особливо дитини) з тими, у кого спостерігаються симптоми вірусу Коксакі;
• якщо все-таки доводиться піклуватись про хворих – одягати рукавички і захисну маску, обробляючи висип;
• не забувати мити руки перед прийомом їжі та прийшовши з вулиці;
• регулярно чистити зуби та слідкувати за гігієною ротової порожнини в цілому;
• слідкувати, щоб дитина не брала до рук все підряд і не «куштувала на смак» брудні іграшки;
• не пити воду невідомого походження;
• не купатися у водоймах, куди потрапляють стічні води і де є ймовірність зараження людськими екскрементами.

Зазвичай синдром Коксакі проходить легко і не залишає по собі й сліду. Проте були зареєстровані поодинокі випадки ускладнень. Вірус іноді може призвести до запалення ЦНС чи вірусного менінгіту. 
 
Отже, головне – слідкувати за власною гігієною та гігієною вашої дитини, щоб уникнути ризику появи на шкірі «невідомих прищиків» і вберегти себе від зайвого стресу.
 

Автор: Анастасія Кугук
© Медицинский портал Здоров-Инфо
При использовании материалов статьи активная гиперссылка на zdorov-info.com.ua обязательна.