Про що може свідчити неприємний запах з рота?

У 90% випадків неприємний запах з рота це наслідок поганої гігієни зубів та ясен, але решта 10% можуть свідчити про серйозну патологію, яка вимагає негайного лікування. Розберемо основні причини галітозу.

Галітоз– це медичний термін, який характеризує присутність неприємного запаху з рота.

Існує три стани галітозу:

• істинний галітоз: патологія підтверджується методами обстеження, та може бути як фізіологічним істинним галітозом (причиною є особливості мікрофлори ротової порожнини), так і патологічним (симптом певного захворювання);
• псевдогалітоз: запах з рота дуже слабкий, але пацієнтом він сприймається як досить інтенсивний;
• галітофобія: найчастіше розвивається після раніше перенесеного істинного галітозу. Пацієнт впевнений, що запах присутній, але при цьому стан не підтверджується.

Причини галітозу

Паління: при вживанні сигарет відбувається зміна мікробного складу в порожнині рота. Корисні бактерії не можуть виживати під впливом нікотину, а ось патогенні навпаки розмножуються та викликають неприємний запах з рота, плюс до цього ще й додається запах сигаретного диму.

Захворювання ротової порожнини: одним з частих причин галітозу є пародонтоз та карієс. У першому варіанті утворюються своєрідні кишені з ясен куди потрапляють залишки їжі. Вона розкладається, відповідно викликаючи розмноження бактерій-анаеробів, що виділяють сірководень.

Захворювання ШКТ: галітоз може з'являтися при патологіях, які характеризуються викидом вмісту шлунка в стравохід (гастроезофагіальний рефлюкс). Також патології печінки (гепатит) викликають запах тухлих яєць з ротової порожнини. На появу галітозу впливають запори, оскільки токсини які не виводяться при дефекації застоюються та викликають неприємний запах з рота.

Також до частих причин галітозу можна віднести захворювання дихальної системи (гайморит), цукровий діабет, захворювання слинних залоз та голодування (або низьковуглеводні дієти).

Характеристика запахів:

• кислий запах з рота з'являється при кислотному рефлюксі;
• запах ацетону – кето-дієта (в організмі відбувається дефіцит вуглеводів, що призводить до спалювання накопиченого жиру);
• солодкий фруктовий запах – цукровий діабет І типу (кетоацидоз).

Хто входить в групу ризику по розвитку галітозу?

У зону ризику входять люди, які мають в анамнезі наступні порушення:

• ожиріння;
• порушення мікрофлори кишківника;
• розвиток інфекційно-запального процесу в порожнині рота;
• метеоризм;
• порушення функціонування слинних залоз;
• гормональні порушення;
• імунодефіцитний розлад.

Діагностика

При виявленні проблеми, в першу чергу необхідно звернутися до стоматолога, для проведення огляду та визначення джерела неприємного запаху (зубний камінь або карієс).  Дуже часто для діагностики галітозу застосовується спеціальний препарат – галіметр.  Він визначає концентрацію сірководню в повітрі, що видихається.  Оцінка результату проводиться за шкалою від 0 до 4 балів.
 
У тому випадку якщо причина не буде визначена, необхідна консультація гастроентеролога, ймовірно, що проблема криється в порушенні шлунково-кишкового тракту.  З додаткових методів обстеження призначаються:

• ряд лабораторних аналізів крові (біохімія) та сечі;
• гастроскопія;
• посів на мікрофлору з верхніх дихальних шляхів;
• рентгенографія;
• УЗД.

Лікування відповідно буде залежати від основної причини. 

Профілактика

1. Дотримуватися гігієни порожнини рота (2 рази на день).  Додатково застосовувати зубну нитку та ополіскувач для рота.
2. Проводити профілактичні огляди у стоматолога.
3. Правильне харчування.
4. Відмова від шкідливих звичок.
5. Своєчасне лікування захворювань порожнини рота та шлунково-кишкового тракту.

Пам'ятайте, що чим раніше діагностувати захворювання, тим більше шансів на успішне лікування.  Своєчасно зверніться до лікаря для проведення всіх необхідних обстежень.

Автор: Наталія Холявицька