Дерматофіброма: основні причини появи пухлини на шкірі

Поява утворення на шкірі будь-якого характеру завжди є приводом звернути увагу та проконсультуватися з лікарем. Одним із таких типів утворень є дерматофіброми.

Дерматофіброми — це патологічний стан, що супроводжується появою невеликих та круглих за формою утворень на шкірі. Одразу відмітимо, вони не є раковими. Однак вони схильні до рецидивів.
 

Механізм розвитку дерматофіброми полягає в розростанні певних клітин (фібробластів) всередині дерми (другий шар шкіри). 

Достеменно невідомо, чому саме у людини формується даний тип утворення.
 

У більшості випадків поява наростів пов’язана з попереднім травмуванням шкіри, наприклад укусу комахи чи порізу. Тобто дерматофіброма є «реактивним зростанням» та виникає як відповідь на щось, що може бути легкою травмою шкірного покриву.
 

Варто враховувати й фактори ризики, до яких відносять молодий вік (20-49 років), переважно у жінок та порушення роботи імунної системи. Саме поява великої кількості дерматофібром є ознакою проблем з імунітетом людини.

Основною характеристикою дерматофіброми є поява горбика на шкірі. Рідко це викликає додаткові симптоми, окрім звісно ж естетичного дискомфорту. Однак якщо утворення часто зазнають подразнення одягом, голінням можуть виникнути скарги на свербіж та навіть кровотечу.
 

Дерматофіброми мають рожевий або коричневий колір з білим рубцем всередині, а їх розміри сягають до 7-10 мм. Хоча зауважимо, що утворення можуть виходити за межі даних показників. Мають повільний ріст.

При пальпації вони встановлюються як тверді, а сам дотик викликає дискомфорт внаслідок надмірної чутливості у деяких випадках.

Типовою локалізацією порушення є відкриті ділянки тіла, переважно верхні та нижні кінцівки.

У більшості випадків достатньо фізикального огляду аби встановити діагноз. Додатково лікар проведе дерматоскопію та за необхідності біопсію. Щодо останнього методу, то біопсія дасть можливість виключити інші схожі за перебігом захворювання, насамперед рак шкіри.
 

Дерматофіброми не становлять загрозу для життя. Тому переважно лікування стосується саме випадків косметичного дискомфорту. Оскільки, дерматофіброми є хронічними й не зникають самостійно. 
 

Усунути проблему можливо за допомогою лазерної терапії, заморожування рідким азотом, введення кортикостероїдів (локалізовано). При цьому варто враховувати, що вищевказані методи не гарантуються 100% гарантії усунення проблеми. Оскільки тканина може повторно накопичуватися всередині ділянки ураження. 

Тому часто пацієнти вдаються до хірургічного методу видалення дерматофіброми, враховуючи ризики появи рубця в післяопераційний період. Надалі лікар дасть вказівки після процедури, яких важливо дотримуватися, щоб зменшити ризик аномальних рубців. Це включає утримання рани чистою та сухою, а також зволоження.

В жодному разі не варто самостійно в домашніх умовах вдаватися до спроб видаляти утворення. Так тільки підвищуються ризики інфікування та навіть кровотечі.
 

Можна зробити висновок, що дерматофіброми не потребують лікування, але потрібно стежити за будь-якою новою шишкою на предмет зміни кольору, форми або виділень.