Склероатрофічний ліхен: основні симптоми ураження шкіри

Склероатрофічний ліхен - це патологічний стан, що характеризується ураженням шкіри запального характеру з формуванням на ній щільних білих плям. Переважно патологічний процес локалізується в ділянках статевих органів. А відсутність вчасного лікування може спричинити незворотні порушення у вигляді рубцевих змін органів. Наприклад, у чоловіків виниклі рубцювання можуть спричинити звуження крайньої плоті, та як наслідок фімоз.

Відмічається, що ліхен має схожу симптоматику з іншим захворюванням шкіри - лишаєм. 
 

Окрім склероатрофічного ліхену розрізняють й інші види захворювання, що різняться своїми клінічними проявами, сезонністю. Наприклад, тропічний, лінійний, блискучий, шиловидний типи ліхену.
 

За статистичними даними випадки ліхену зустрічаються частіше у жінок 30-40 років. Діти хворіють набагато рідше, і переважно це дівчатка віком до 13 років.

Достеменно причини розвитку ліхену не відомі. Однак спеціалісти пов'язують розвиток даного ураження шкіри з наступними факторами:

До основних ознак за якими можливо діагностувати ліхен відносять появу щільних білих плям які виступають над шкірою. Інколи папули, що розташовуються поруч одна з одною можуть зливатися.  Вони можуть локалізовуватися в ділянках стегон, живота, спини, грудей. Хоча окремо варто виділити саме ураження статевих органів при даному захворюванню. 
 

При ураженні чоловічих статевих органів виниклі плями супроводжуються формуванням так званого склеротичного кільця (ділянки головки статевого члена та крайньої плоті). Згодом плями рубцюються спричиняючи ущільнення тканини крайньої плоті з неможливістю оголити головку статевого члена. Це своєю чергою викликає розвиток вторинних ускладнень, насамперед приєднання інфекційного процесу. Надалі патологічний процес переходить на уретру з порушенням сечовипускання. В критичних випадках чоловік може стикнутися з розвитком раку статевого члена. 
 

У жінок захворювання переноситься більш тяжче з ураженням піхви. Виникають симптоми у вигляді постійного свербіння, печіння та ущільнення біля входу у піхву. Вони стають інтенсивними при фізичній активності з акцентом на ноги. Звісно, що статевий контакт стає неможливим. При відсутності вчасного лікування білі нарости поширюються до анального отвору. Зовнішньо сформоване ураження (від клітора, статевих губ до ануса) нагадує пісочний годинник.

Встановлення діагнозу відбувається на основі розвитку клінічної картини, наявності супутніх захворювань, консультацій різних вузькопрофільних спеціалістів. Також важливу роль відіграє проведення диференційної діагностики з виключенням тих захворювань, що мають схожий до ліхену перебіг (наприклад, лейкоплакія, червоний плоский лишай). При необхідності проводиться біопсія.
 

Оскільки захворювання має хронічний перебіг повністю вилікуватися від нього неможливо. 

Однак проведення вчасного симптоматичного лікування з наступним дотриманням всіх рекомендацій лікаря дає досить успішні результати у проведеній терапії. 

Так в залежності від того на якій стадії відбулося діагностування захворювання, лікування варіюється від призначення місцево глюкокортикоїдних мазей, кремів з додаванням естрогенів до приєднання лікування лазером.

Інколи можливе проведення оперативного втручання. Так у чоловіків ймовірне висікання ураженої рубцевої тканини крайньої плоті, а у жінок показанням до операції є стеноз піхвового входу.
 

Важлива роль приділяється корекції або усунення саме основного захворювання, що й спричинило ураження шкіри. 

Тому важливо пам'ятати про вчасне лікування патологій, що можуть вплинути на розвиток ліхену та не зволікати зі зверненням до лікаря у разі появи його симптомів. Адже наслідки ліхену при тяжкому перебігу є досить серйозними.