Трофобластична хвороба: які симптоми потребують уваги

Трофобластична хвороба - це група рідкісних станів, які пов’язані з патологічним розвитком трофобласта. Це тканина, що бере участь у формуванні плаценти під час вагітності. Такі зміни можуть виникати після вагітності, що завершилася пологами, викиднем, абортом або позаматковою вагітністю.

У більшості випадків йдеться про гестаційну трофобластичну хворобу (ГТХ). Вона охоплює як доброякісні форми, так і злоякісні пухлини. Більшість пацієнток за умови своєчасної діагностики можуть отримати ефективне лікування.

Найвідомішою формою ГТХ є міхуровий занесок. Він виникає внаслідок аномального запліднення, через що нормальний розвиток вагітності стає неможливим, а тканина трофобласта починає надмірно розростатися.

Міхуровий занесок буває повним й частковим. При повній формі нормальної ембріональної тканини зазвичай немає, тоді як при частковій можуть бути присутні елементи плода, але нормальна вагітність при цьому не розвивається.
 

До злоякісних форм належать інвазивний міхуровий занесок, хоріокарцинома, плацентарна трофобластична пухлина та епітеліоїдна трофобластична пухлина. Вони можуть виникати після різних типів вагітності та відрізнятися за швидкістю росту, поширенням і чутливістю до лікування.

Точний механізм розвитку залежить від конкретної форми захворювання та пов’язаний із генетичними особливостями запліднення і подальшим аномальним розвитком трофобластичної тканини.

Ризик міхурового занеска підвищується, зокрема, у жінок, які вже мали таке захворювання. Значення також має вік вагітної, хоча трофобластична хвороба може виникнути у жінок різного віку.

Важливо розуміти, що це не результат помилки жінки під час вагітності та не стан, який можна було спричинити фізичними навантаженнями, харчуванням або звичайним способом життя.

Прояви залежать від форми захворювання та терміну вагітності.

Однією з найхарактерніших ознак може бути вагінальна кровотеча під час або після вагітності. Іноді вона супроводжується болем або дискомфортом унизу живота.

При міхуровому занеску рівень хоріонічного гонадотропіну людини (ХГЛ) може бути значно вищим, ніж очікується для відповідного терміну вагітності. Через це можуть виникати виражена нудота та блювання, а в деяких випадках - симптоми, пов’язані з надмірною стимуляцією щитоподібної залози.

Матка іноді може бути більшою, ніж очікується на відповідному терміні. Водночас симптоми не завжди є специфічними, тому лише за самопочуттям визначити захворювання неможливо.

Важливу роль у діагностиці відіграють аналіз крові на ХГЛ та ультразвукове дослідження органів малого таза.

При міхуровому занеску на УЗД можуть виявлятися характерні зміни тканини в порожнині матки. У Медичному маркеті ITMED представлений асортимент медичного та діагностичного обладнання для гінекологічної практики, зокрема обладнання для ультразвукової діагностики. Вибір обладнання для медичного закладу варто здійснювати з урахуванням його призначення та рекомендацій фахівців.

Після видалення патологічної тканини проводять гістологічне дослідження, яке допомагає встановити точний діагноз.

Якщо є підозра на злоякісну форму або захворювання зберігається після первинного лікування, лікар може призначити додаткові обстеження для визначення поширення процесу.

Тактика лікування залежатиме від конкретного виду захворювання, рівня ХГЛ, поширення пухлинного процесу та інших факторів. При міхуровому занеску основним методом лікування є видалення патологічної тканини з порожнини матки. У частини пацієнток після цього достатньо регулярного спостереження за рівнем ХГЛ.
 

Якщо формується гестаційна трофобластична неоплазія або діагностовано злоякісну пухлину, може знадобитися хімієтерапія. При окремих формах захворювання також застосовують хірургічне лікування або інші методи залежно від клінічної ситуації.

Гестаційні трофобластичні пухлини вважаються одними з найбільш чутливих до хімієтерапії злоякісних новоутворень, тому навіть поширене захворювання в багатьох випадках піддається ефективному лікуванню.

Важливо розуміти, що навіть після успішного видалення патологічної тканини лікування не завжди на цьому завершується.

Жінці необхідно регулярно контролювати рівень ХГЛ. У нормі після видалення міхурового занеска його концентрація поступово знижується. Якщо показник перестає зменшуватися, залишається підвищеним або знову починає зростати, це може свідчити про збереження трофобластичної тканини та потребує подальшого обстеження.

Саме тому контроль ХГЛ є одним із ключових етапів спостереження після лікування.

До завершення рекомендованого лікарем періоду спостереження також може знадобитися контрацепція, щоб нова вагітність не ускладнила інтерпретацію результатів ХГЛ.

Для багатьох жінок після завершення лікування можлива майбутня нормальна вагітність.
 

Терміни, коли можна планувати зачаття, залежать від конкретного діагнозу та проведеного лікування. Після міхурового занеска необхідно дочекатися завершення періоду контролю ХГЛ, який визначає лікар.

Якщо проводилася хімієтерапія, рекомендації щодо планування вагітності можуть бути іншими. Важливо дотримуватися індивідуального плану спостереження та обговорити майбутню вагітність із лікарем.

Перенесена трофобластична хвороба підвищує ризик її повторного виникнення, тому під час наступної вагітності може знадобитися раннє УЗД та контроль ХГЛ.

Вагінальна кровотеча під час вагітності або після її завершення завжди потребує медичної оцінки. Особливо важливо звернутися по допомогу, якщо кровотеча рясна, супроводжується сильним болем, запамороченням, слабкістю або втратою свідомості.

Після лікування міхурового занеска не можна пропускати заплановані аналізи на ХГЛ. Навіть якщо жінка почувається добре, лабораторний контроль залишається важливою частиною спостереження.