Перевозка больных

Медичне обладнання в ITMED

Опущення тазових органів: як вчасно розпізнати проблему?

Опущення тазових органів: як вчасно розпізнати проблему?Розвиток пролапсу тазових органів полягає в ослабленні м'язів та зв'язок, що їх підтримують. Як наслідок тазові органи жінки можуть опускатися нижче тазу, створюючи опуклість у піхві (пролапс). При цьому можливе опущення як одного, так і кількох органів (наприклад, піхва, матка, пряма кишка, тонка кишка, сечовий міхур). Пролапс тазових органів є одним із типів розладів тазового дна разом із нетриманням сечі та калу. Іноді ці розлади виникають разом.

Причиною цього переважно є вплив вікового фактора після перенесених раніше пологів або менопаузи.
 
Відмітимо, що тип пролапсу залежить від місця ураження та органів, які залучені до патологічного процесу.
 
Відповідно до цього розрізняють пролапс передньої вагінальної стінки (опущення сечового міхура - цистоцеле), уретроцеле, що супроводжується ослабленням та опущенням уретри.

Для пролапсу задньої стінки піхви характерне опущення прямої кишки - ректоцеле, а при ентероцеле, ослаблені м’язи тазу можуть спричинити випинання тонкої кишки на піхві.

Пролапс матки характеризується ослабленням тазового дна з наступним опусканням матки у вагінальний канал. Окремо виділяють пролапс вагінального склепіння, коли можливе опущення верхньої частини піхви у вагінальний канал.

Фактори ризику

Насамперед відмітимо, що пролапс може виникнути незалежно від статі, однак підвищені ризики мають саме жінки, переважно вікової категорії 60+.
У чоловічої статі можливий розвиток опущення сечового міхура та прямої кишки.
 
Причин за яких може виникнути ослаблення м'язів тазового дна досить багато. До найбільш поширених факторів відносять:
  • вагінальні пологи та їх кількість; 
  • зниження естрогену під час менопаузи;
  • ожиріння;
  • хірургічне видалення матки (гістеректомія);
  • тривалий тиск у черевній порожнині (наприклад внаслідок хронічного кашлю, закрепу);
  • слабкість сполучної тканини.

Основні симптоми

Основним симптомом захворювання є поява відчуття тиску у піхві та опуклості, що може посилюватися упродовж дня.
Додатковими проявами пролапсу являються:
  • больові відчуття у попереку;
  • дискомфорт під час статевого акту (біль);
  • мажучі виділення з піхви.
Відмітимо, що на особливість клінічної картини впливатиме місце розташування пролапсу!
 
Також пролапс тазових органів може розвиватися паралельно з нетриманням сечі та калу (наприклад, підтікання сечі або хронічні позиви до сечовипускання, запор або втрата контролю над кишківником).

Діагностика та тактика лікування

Діагностування захворювання відбувається на основі збору анамнезу, проведення фізикального огляду. 
Додаткові діагностичні тести можуть включати:
  • дослідження сечового міхура (цистоскопія, уродинамічний тест);
  • МРТ, УЗД.
Тактика лікування залежатиме від стадії опущення та його типу.

Зазвичай першочергово застосовуються нехірургічні методи лікування, що включають застосування вагінального песарію, вправи для тазового дна (вправи Кегеля), фізіопроцедури.

Оперативне втручання буде доцільним при відсутності результату від консервативної терапії та у тому випадку, якщо жінка більше не планує вагітніти. Це пов'язано з тим, що пологи після операції можуть підвищити ризик повернення пролапсу.

Важливо розуміти, що існують причини пролапсу яким запобігти неможливо, однак при цьому здорові звички можуть допомогти зменшити ризик порушення. До цього переліку можна віднести контроль маси тіла, вправи для м'язів тазового дна, запобігання закрепам, відмова від шкідливих звичок.
 
При відсутності вчасного лікування симптоми пролапсу будуть тільки прогресувати, що значно вплине на якість життя.

Медична платформа

Медичні меблі в ITMED


Алкофарм