Чому пазли є символом аутизму?
Пазли в усьому світі вважаються символом аутизму. Така символіка використовується багатьма компаніями та громадськими організаціями, щоб показати суспільству, що вони підтримують людей з аутизмом. Тож чому саме пазли асоціюються з аутизмом?
Все почалося 23 січня 1962 року, коли група батьків, що були вже у відчаї, зібралася в одній лондонській вітальні задля обговорення проблем своїх дітей та сімей. У той час аутистам жилося дуже непросто: їх називали неповноцінними, такими, що не піддаються навчанню, їм та їхнім батькам не було куди звертатися за допомогою. Саме цей день вважається датою створення Національного товариства аутизму Великобританії, що стало першою у світі організацією, яка захищала права та інтереси аутистів.
У ті не такі вже й далекі часи у Великобританії та й в усьому світі дітям-аутистам ставилися страшні діагнози: психоз, шизофренія тощо. Аутизм сприймали як чергову ваду розвитку. Суспільство часто було жорстоким, була поширена думка, що аутизм розвивається у тих дітей, чиї батьки холодні та відсторонені, тобто, вся вина перекладалася на сім’ю та оточення, а не на генетичні схильності. Діагноз «аутизм» було майже нереально отримати, а навчали хоча б чомусь у спеціальних школах лише тих дітей, яких спеціальна комісія визнавала такими, що піддаються навчанню. Доля решти була страшною – їх відправляли в установи, де практично не було педагогів і де ними ніхто по суті не займався.
Національне товариство аутизму швидко розвивалося, кількість його членів неухильно збільшувалася. Формувалася мережа спеціалістів, які знали, як займатися з аутистами, з’являлися публікації у ЗМІ, відкривалися школи для дітей-аутистів. Саме тоді і був розроблений логотип організації – шматок пазлу, всередині якого була дитина, що плаче. Цей логотип розробив Джеральд Гассон, який теж мав дитину-аутиста. Він зазначав, що пазл не схожий на інші комерційні чи благодійні логотипи. З цього часу аутизм у всьому світі асоціюється з таким символом, як пазл.
Значення пазлу тут наступне: діти з аутизмом мають властивості, які ставлять суспільство у глухий кут, ізолюючи їх від людських взаємовідносин. З таким діагнозом важко знайти своє місце в загальній картині навколишнього світу. Дитина, що плаче, мала нагадати, що аутисти страждають від своєї особливості.
2002 року Національне товариство аутизму змінило свій логотип. На сьогодні організація допомагає не лише дітям, а й дорослим аутистам. До того ж, суспільство цивілізованих країн робить все для того, щоб ці особливі діти та їх батьки більше не плакали, даній проблемі приділяється багато уваги у світі.
Читайте також: Чи можна бути аутистом і не знати про це?
Автор: Ольга Купріянова
© Медичний портал Здоров-Інфо
При використанні матеріалів статті активне гіперпосилання на zdorov-info.com.ua обов'язкове
Все почалося 23 січня 1962 року, коли група батьків, що були вже у відчаї, зібралася в одній лондонській вітальні задля обговорення проблем своїх дітей та сімей. У той час аутистам жилося дуже непросто: їх називали неповноцінними, такими, що не піддаються навчанню, їм та їхнім батькам не було куди звертатися за допомогою. Саме цей день вважається датою створення Національного товариства аутизму Великобританії, що стало першою у світі організацією, яка захищала права та інтереси аутистів.
У ті не такі вже й далекі часи у Великобританії та й в усьому світі дітям-аутистам ставилися страшні діагнози: психоз, шизофренія тощо. Аутизм сприймали як чергову ваду розвитку. Суспільство часто було жорстоким, була поширена думка, що аутизм розвивається у тих дітей, чиї батьки холодні та відсторонені, тобто, вся вина перекладалася на сім’ю та оточення, а не на генетичні схильності. Діагноз «аутизм» було майже нереально отримати, а навчали хоча б чомусь у спеціальних школах лише тих дітей, яких спеціальна комісія визнавала такими, що піддаються навчанню. Доля решти була страшною – їх відправляли в установи, де практично не було педагогів і де ними ніхто по суті не займався.
Національне товариство аутизму швидко розвивалося, кількість його членів неухильно збільшувалася. Формувалася мережа спеціалістів, які знали, як займатися з аутистами, з’являлися публікації у ЗМІ, відкривалися школи для дітей-аутистів. Саме тоді і був розроблений логотип організації – шматок пазлу, всередині якого була дитина, що плаче. Цей логотип розробив Джеральд Гассон, який теж мав дитину-аутиста. Він зазначав, що пазл не схожий на інші комерційні чи благодійні логотипи. З цього часу аутизм у всьому світі асоціюється з таким символом, як пазл.
Значення пазлу тут наступне: діти з аутизмом мають властивості, які ставлять суспільство у глухий кут, ізолюючи їх від людських взаємовідносин. З таким діагнозом важко знайти своє місце в загальній картині навколишнього світу. Дитина, що плаче, мала нагадати, що аутисти страждають від своєї особливості.
2002 року Національне товариство аутизму змінило свій логотип. На сьогодні організація допомагає не лише дітям, а й дорослим аутистам. До того ж, суспільство цивілізованих країн робить все для того, щоб ці особливі діти та їх батьки більше не плакали, даній проблемі приділяється багато уваги у світі.
Читайте також: Чи можна бути аутистом і не знати про це?
Автор: Ольга Купріянова
© Медичний портал Здоров-Інфо
При використанні матеріалів статті активне гіперпосилання на zdorov-info.com.ua обов'язкове
Новые статьи:
Также интересно посмотреть:
- Защитить организм от стресса и физических болезней помогут объятия
- Частые перелеты приводят к ожирению
- Дерматологи предупреждают: искусственные ногти и волосы вредны для здоровья
- Хроническую усталость признали заболеванием: как защитить себя
- Улучшить здоровье и продлить жизнь поможет отказ от курения в любом возрасте