Медицинский портал 
Статьи Терапия Антифосфоліпідний синдром: основні симптоми порушення згортання крові
Статьи Терапия Антифосфоліпідний синдром: основні симптоми порушення згортання крові
Антифосфоліпідний синдром: основні симптоми порушення згортання крові
Антифосфоліпідний синдром є тим аутоімунним захворюванням, яке не можливо вилікувати, що може, на перший погляд, викликати тривогу та страх. Однак сучасні методи лікування дають змогу контролювати патологію, головне дотримуватися всіх рекомендацій лікаря.Антифосфоліпідний синдром або синдром липкої крові – це патологічний стан аутоімунного характеру, що супроводжується розладом згортання крові. Якщо точніше, то порушення впливає на процес зв’язування та згортання клітин крові.
Механізм розвитку захворювання полягає в атакуванні імунною системою білків, які пов’язані з фосфоліпідами (певний тип жиру). Клітини пошкоджуються, що сприяє утворенню тромбів в судинах.
Лікування даного стану відсутнє, тому дії лікаря будуть направлені на контролювання симптомів. Одразу відмітимо, що антифосфоліпідний синдром може становити загрозу для життя.
За статистичними даними більшість випадків припадає на молодих жінок, особливо які мали в анамнезі викидень. Саме тому синдром також пов’язаний з ускладненнями під час вагітності. У пацієнток з даним ураженням можуть виникати труднощі при спробах завагітніти, а тромби, які утворюються в плаценті, можуть спричинити викидень, передчасні пологи та проблеми з розвитком немовлят.
Характерні ознаки
Одразу відмітимо, що досить часто захворювання важко помітити, особливо на початковому етапі. При розвитку ж клінічної картини у пацієнта виникатимуть наступні скарги:
- формування тромбів (їх локалізація впливатиме на симптоми захворювання та виниклі ускладнення);
- поява характерного висипання на шкірі (червоне мереживо);
- кровотеча з ясен та носової порожнини;
- задишка;
- біль у грудях;
- нудота;
- швидка стомлюваність;
- головний біль на постійній основі;
- дискомфорт в кінцівках, спині, шиї або щелепі;
- порушення зору;
- анемія;
- труднощі з утримання рівноваги.
Основні причини
Достеменно невідомо, що саме є причиною антифосфоліпідного синдрому. Однак спеціалісти дотримуються думки, що насамперед на розвиток порушення впливає генетичний фактор. Так наявність члена сім’ї з синдромом означає більшу ймовірність розвитку захворювання.
Не є виключенням, що ген, пов’язаний з іншими аутоімунними захворюваннями, який також викликає АФС. До прикладу ризики розвитку синдрому підвищуються при наявності в анамнезі ревматоїдного артриту.
До інших тригерів синдрому можна віднести:
- розвиток інфекційного процесу (бактерії чи віруси);
- приймання певних лікарських препаратів (наприклад, оральні контрацептиви, протиепілептичні препарати);
- малорухомий спосіб життя;
- неправильний спосіб життя з переважанням в раціоні продуктів з високим рівнем холестерину.
Діагностика та тактика лікування
Встановлення діагнозу відбувається на основі ряду лабораторних досліджень крові з перевіркою антитіл. Також враховується анамнез пацієнтки, з можливими попередніми проблемами згортання крові та наявністю викиднів.
Ретельна діагностика є необхідною з метою виключення інших схожих за перебігом захворювань, наприклад розсіяний склероз.
Тактика лікування при антифосфоліпідному синдромі включатиме призначення препаратів для розрідження крові (антикоагулянти). Спочатку препарати призначатимуться у вигляді ін’єкцій, а потім перорально. Щоб запобігти повторному утворенню тромбів, деяким людям доводиться приймати пероральні засоби для розрідження крові протягом тривалого часу.
Окрема терапія та дозування ліків доцільна при вагітності жінки та супутньому розвитку синдрому. Вона отримуватиме ін’єкції препаратів для розрідження крові та низькі дози аспірину протягом усієї вагітності, аж до моменту пологів. Потім лікування продовжують після народження дитини.
Відсутність своєчасного лікування синдрому може загрожувати ускладненнями у вигляді інсульту, легеневої емболії, інфаркту, тромбозу глибоких вен та ін..Критичним варіантом патології, що може загрожувати життю, є одночасні випадки згортання крові по всьому тілу.
Також лікар окрім основної терапії надасть рекомендації стосовно способу життя хворого. Так варто акцентувати на раціоні, та урізноманітнити його фруктами й овочами, зменшити кількість цукру та трансжирів. Регулярні фізичні навантаження, контроль маси тіла та відмова від шкідливих звичок також є складовою успішного лікування антифосфоліпідного синдрому.
Новые статьи:
-
Аллергология
-
Андрология
-
Акушерство, гинекология
-
Гастроэнтерология
-
Дерматовенерология
-
Диетология и питание
-
Здоровый образ жизни
-
Иммунология
-
Инфекционные заб.
-
Кардиология
-
Косметология
-
Медицинское право
-
Наркология
-
Неврология
-
Онкология
-
Отоларингология (ЛОР)
-
Офтальмология
-
Психотерапия
-
Пульмонология
-
Ревматология
-
Педиатрия
-
Стоматология
-
Терапия
-
Травматология
-
Узи-диагностика
-
Урология
-
Фитотерапия
-
Хирургия
-
Эндокринология
.png&w=80&h=60&zc=1 "МОЗ: збільшення в Україні кількості телемедичних консультацій")
.jpg&w=80&h=60&zc=1 "НСЗУ: безоплатна хімієтерапія для пацієнтів з онкологією")
.jpg&w=80&h=60&zc=1 "У чому полягає проведення віддалених діагностик вагітних з використанням телемедицини?")
