Перевозка больных

Медичне обладнання в ITMED

Основні причини появи хронічного болю

Основні причини появи хронічного болю Біль є природним явищем, з яким кожен із нас час від часу стикається. Однак коли больові відчуття турбують на постійній основі, навіть після перенесеної травми, це привід занепокоїтися. 

Хронічний біль діагностується у випадку його тривалості понад 4 місяці. Його характер може варіюватися від різкого до тупого, у вигляді печіння чи локалізованого болю в ділянці ураження. Відповідно больові відчуття можуть виникати як на постійній основі, так і бути періодичним. 
 
До найбільш поширених прикладів хронічного болю відносять головний біль, біль в попереку, біль при артриті, психогенний біль, біль викликаний внаслідок пошкодження нерва (нейрогенний), посттравматичний біль. 
 
За статистичними даними хронічний біль є найпоширенішою причиною тривалої непрацездатності людини. Оскільки неможливість повноцінно працювати, піклуватися про себе чи взаємодіяти з соціумом може призвести до депресії, порушення сну, тривожності. Це може тільки посилювати біль та створює замкнуте коло.

Основні причини

  1. Травма (наприклад, розтягнення м’язів).
  2. Ураження нервів.
  3. Синдром хронічної втоми (тривала втома супроводжується болем).
  4. Ендометріоз.
  5. Фіброміалгія.
  6. Онкологія.
  7. Запальне захворювання кишківника.
  8. Психогенний біль, який викликається психологічними факторами (стрес, тривога та депресія). Зазвичай даний стан пов’язаний з низьким рівнем ендорфінів у крові.
Зауважимо, що хронічний біль може вражати людей будь-якого віку, однак підвищеним ризикам піддаються саме особи похилого віку. Окрім цього спеціалісти відзначають й інші можливі фактори ризики, серед яких наявність ожиріння, перенесене оперативне втручання чи травма. Також за статистикою більшість випадків хронічного болю зустрічається серед жінок.

Характерні ознаки

Як зазначалося вище хронічний біль може мати різні прояви та варіації: легкий та інтенсивний біль, постійний або періодичний. Також він може відчуватися у вигляді пульсації, тупого болю, печіння та ін..
 
Наряду з цим людина може стикнутися з почуттям втоми, втратою апетиту, порушенням сну, коливанням настрою, тривожністю та депресією. Всі ці наслідки болю можуть тільки його посилювати. До прикладу, біль заважає спати. Коли людина не висипається підвищується рівень стресу. Ці два фактори тільки посилюють больові відчуття.

Діагностика та тактика лікування

Враховуючи, що біль зазвичай є симптомом, медичний працівник повинен визначити, що викликає його, за можливості. З цією метою можливе проведення лабораторних досліджень крові та сечі, візуалізаційних тестів (МРТ, КТ, рентгенографія), електроміографії, неврологічних тестів.
 
Надалі дії лікаря при хронічному болю будуть направлені на зменшення цих дискомфортних відчуттів та відновлення якості життя пацієнта наскільки це можливо. 
Кожен випадок порушення є індивідуальним, відповідно і тактика лікування буде відрізнятися. Також на призначену терапію впливатиме наявність основного захворювання та клінічна картина.

Загалом для лікування хронічного болю використовуються лікарські засоби, корекція способу життя та комбінація цих методів.

Щодо медикаментозних препаратів, то у лікуванні хронічного болю використовуються знеболювальні, нестероїдні протизапальні, опіоїдні знеболювальні, антидепресанти та ін..

Допомогти зменшити больові відчуття можуть медичні процедури у вигляді електричної стимуляції, нервової блокади, акупунктури. Оперативне втручання буде необхідним у випадку неправильно загоєних травм, які й спричиняють біль.

Варто звернути увагу на самостійні методи полегшення дискомфорту, типу йоги чи медитації, масажу.
 
Можна зробити висновок, що попри відсутність специфічної терапії керувати хронічним болем можливо. Головне дотримуватися призначеного лікарем плану лікування.

Медична платформа

Медичні меблі в ITMED