Як вчасно розпізнати запалення кровоносних судин?
Синдром Чарга-Стросса або еозинофільний гранулематоз з поліангіїтом (EGPA) – це патологічний стан, що супроводжується запальним процесом в кровоносних судинах, а точніше певних типів клітин у крові або тканинах. Запалення може вражати багато органів, включаючи серце та нирки. Хоча причина запалення невідома, спеціалісти пов’язують це з порушенням роботи імунної системи. Відмітимо, що синдром належить до форми васкуліту.
Механізм розвитку захворювання полягає у розвитку запалення кровоносних судин з наступним їх звуженням та зменшенням кількості крові, що проходить через них. Відповідно це порушує і постачання крові до основних органів й систем.
За статистичними даними запальний процес може виникати у людей будь-якого віку, від дітей до людей похилого віку. Середній вік діагностування патології є від 35 до 50 років.
Характерні ознаки
Насамперед відзначимо, що на симптоматику захворювання впливатиме які органи чи системи зазнали ураження.
До загальних та частих симптомів можна віднести наступні стани:
- швидка стомлюваність та загальна слабкість;
- лихоманка;
- задишка;
- біль у грудях;
- оніміння кінцівок (внаслідок залучення нервових закінчень);
- біль у м’язах та/або суглобах;
- нежить або біль в обличчі через синусит;
- біль у животі та кров у калі (внаслідок ураження ШКТ);
- висипання на шкірі;
- зниження маси тіла;
- підвищена пітливість (особливо вночі).
Окрім того, хворий може мати лише деякі з цих симптомів, або їх комбінацію.
Основні причини
Достеменно невідомо, що саме спричиняє синдром Чарга-Стросса. Однак спеціалісти відзначають стосовно можливого впливу астми, а точніше її медикаментозне лікування. Окрім того, майже всі люди з EGPA мають підвищену кількість клітин крові «алергічного типу», які називаються еозинофілами.
Також встановлено, що синдром не є генетичним і не є заразним.
Діагностика та тактика лікування
Встановлення діагнозу відбуватиметься на основі аналізу клінічної картини, враховуючи, що симптоми можуть нагадувати за перебігом інші захворювання. Вже після виключення інших патологій, лікар додатково проведе ряд діагностичних тестів. Серед них, рентгенографія, КТ, біопсія, лабораторні дослідження крові.
Діагностування синдрому Чарга-Стросса переважно відбувається з врахування кількох критеріїв, а саме наявність астми, високий рівень лейкоцитів в крові та лейкоцити поза кровоносними судинами, пошкодження групи нервів та візуалізаційно грудної клітки.
Щодо лікування, то насамперед дії лікаря будуть направлені на досяганні ремісії. Тому проведення терапії кортикостероїдами допоможе зробити це, без подальшого додаткового лікування. Спочатку їх можна вводити у великих дозах, а потім зменшити до менших.
При більш тяжчому перебігу та відсутності належного результату від вищевказаного лікування, на додаток можуть бути призначені імунодепресанти.
Знову ж таки враховуючи ризики рецидивів, пацієнтові варто проходити постійні огляди у лікаря та внести корективи у свій спосіб життя. Це знайома нам дієта, відмова від шкідливих звичок, спеціальні вправи (після консультації з лікарем).
В протилежному випадку, при відсутності вчасного лікування синдром може спричинити суттєву шкоду для організму. До прикладу, можливий розвиток ниркової недостатності, ураження серця, залишення рубців після висипань.