Опіки очей: надання першої допомоги

Недотримання обережності в побутових або робочих умовах може привести до опіку очей.  Влітку, найбільш поширена причина – це ультрафіолетові промені.  Небезпека в тому, що в більшості випадків виявляється несвоєчасна невідкладна допомога через незнання ознак травми.  Розберемо, як запобігти виникнення опіку та надати першу допомогу при його виникненні.

Опік очей– це патологічний процес, який характеризується гострим травматичним пошкодженням очного яблука та придаткового апарату ока.  Опік з'являється внаслідок впливу хімічної речовини, променевого та термічного фактора.

Опіки очей можуть виникати як на шкірних покривах навколо очей або повік, так і проникати на велику глибину, повністю пошкоджуючи око.

Причини

1. Термічний опік очей: виникає при контакті з високою температурою, наприклад, паром, киплячою водою, газами або розплавленим металом.  Найчастіше ушкодження виникає на поверхневих структурах ока та шкірних покривах.
2. Хімічний опік очей: є істинно критичним станом та вимагає негайного надання допомоги.  До основних речовин, які провокують опік, відносяться луги та концентровані кислоти. При опіку лугами процес пошкодження може проявлятися через 48 годин (в деяких випадках й через 72 годин).  Відбувається це внаслідок перевищення глибини некрозу величині області безпосереднього контакту з хімічною речовиною.
3. Променевий опік очей: викликається внаслідок впливу інфрачервоних або ультрафіолетових променів, а також іонізуючого випромінювання.

Симптоми опіку очей

При легкій стадії опіку з'являється біль в ушкодженому оці, очне яблуко стає гіперемованним, а тканини набряклими.  Постраждалі скаржаться на затуманення зору.

При середній тяжкості на шкірі повік з'являються пухирі та ерозії на кон'юнктиві.

Важка форма опіку характеризується некрозом повіки, набряком кон'юнктиви та утворенням на ній плівки.  На останній стадії захворювання утворюється великий некроз повік та кон'юнктиви, рогівка повністю мутніє.

Також з'являється світлобоязнь, підвищена сльозотеча, вивертання повік та інші симптоми, які будуть залежати від причини опіку та його тяжкості.

Діагностика

Діагностика спрямована на визначення причини опіку та стадії пошкодження тканин.  Тому лікар проводить наступні обстеження:

• оцінка гостроти зору;
• УЗД;
• офтальмоскопія;
• лабораторні аналізи крові;
• біомікроскопія з фарбуванням флуоресцеїном, з метою виявлення ерозивних ушкоджень рогівки.

Лікування

Лікування починається з надання першої невідкладної допомоги потерпілому.  Необхідно промити очі великою кількістю проточної води.  У тому випадку якщо опік масивний додатково необхідно застосування медикаментозної терапії: антидоти, дезінтоксикаційна терапія, інфузійна терапія з плазмозамінниками.

З метою усунення больового синдрому призначаються знеболювальні та протизапальні препарати, наркотичні анальгетики, а також антибактеріальна терапія та прямі антикоагулянти.

Хірургічний метод лікування застосовується в разі важких форм опіку.  І включає проведення пластики повік та кон'юнктивальної оболонки, пересадку рогівки.

Після лікування опіку, важливо надалі використовувати очні краплі (замінник слізної рідини), з метою виключення розвитку синдрому сухого ока.

Профілактичні заходи спрямовані на суворе дотримання правил безпеки при роботі з хімічними речовинами, відкритим вогнем або іонізуючими променями.  Це стосується як процесів в роботі, так і в побуті.

При виникненні опіку головне не відкладати надання необхідної допомоги на потім, адже це може коштувати людині зору.

Автор: Наталія Холявицька