Перевозка больных
Сервіс запису паціентів

Парестезія: чому з'являється поколювання у кінцівках

Парестезія: чому з'являється поколювання у кінцівкахСпонтанні поколювання в кінцівках можуть говорити про просту втому, але також це може бути тривожним дзвіночком у прояві інших захворюваннях наслідки яких можуть призвести до великих ускладнень. Точні причини допоможе визначити тільки лікар.

Парестезія– це порушення чутливості, яке характеризується раптовими виникненнями нестандартних відчуттів, чи то поколювання або печіння. Зазвичай, поколювання локалізуються на шиї, голові, кистях та стопах.

Трохи рідше на слизовій оболонці рота та носа, а також на язиці.

Причини

Парестезія виникає із-за порушення передачі нервових імпульсів в нервові корінці.

Причини виникнення поколювання в кінцівках можна поділити на дві групи.

Фізіологічна парестезія (триває не довго, може пройти самостійно):
  • тривале перебування в одному і тому ж положенні, через, що порушується кровообіг та пережимаються нервові закінчення;
  • тісне взуття;
  • вплив низької температури;
  • травматизація кінцівок;
  • шкідливі звички;
  • зневоднення.
Патологічна парестезія (говорить про збої та захворювання в організмі)
  • новоутворення (пухлина здавлює кровоносні судини та нерви);
  • варикозне розширення вен;
  • цукровий діабет;
  • хвороби, викликані грибком;
  • наявність деформації хребта (лордоз, сколіоз);
  • низький рівень кальцію в організмі;
  • алергічна реакція.

Симптоми

  • відчуття «повзання мурашок по шкірі»;
  • оніміння різних ступенів;
  • поколювання;
  • зниження температури та блідість шкіри на ураженій ділянці.

Діагностика


Діагноз ставиться після проведення повного огляду пацієнта, а також збору анамнезу. Уточнюється характер та періодичність поколювання, чи з'являлися вони раніше та як довго тривають.

Додатково призначають:
  • лабораторний аналіз крові;
  • ЕКГ;
  • УЗД серця;
  • рентгенографія кінцівок та тазової області;
  • КТ;
  • коронографію (при підозрі на варикоз).

Лікування


В першу чергу лікування буде направлено на видалення дії фактора роздратування.

Для цього рекомендують:
  • виключити вживання алкоголю;
  • контролювати рівень глюкози в крові;
  • провести дезінтоксикаційну терапію;
  • медикаментозна терапія: вітаміни групи В (для поліпшення живлення тканин), антиагреганти (для поліпшення кровопостачання);
  • зовнішні препарати у вигляді мазей та гелів.
Хірургічне втручання може проводитися тільки в сильно занедбаних випадках.

Профілактика

  1. Здоровий спосіб життя.
  2. Контроль артеріального тиску.
  3. Контроль рівня цукру в крові.
  4. Фізичні вправи.
  5. Виключення шкідливих звичок.
Не потрібно сподіватися що проблема вирішиться сама собою. Це лише призведе до втрати часу який міг бути виділений на лікування. При виникненні хоч найменших симптомів зверніться до фахівця.

Автор: Наталія Холявицька
Хотите получать новые статьи на почту?

Поиск клиники




Алкофарм