Гіпотиреоз: чим провокується нестача гормонів щитоподібної залози

За статистикою гіпотиреоз - найпоширеніше захворювання, яке виникає внаслідок порушення роботи щитоподібної залози. Розвивається найчастіше у жінок, після 60 років, але також захворювання може виникнути у дітей, і це загрожує серйозними наслідками. Тому, дуже важливо своєчасно діагностувати патологію і провести лікування.

Гіпотиреоз – патологічний стан щитоподібної залози, при якому відбувається тривалий дефіцит тиреоїдних гормонів.

Гіпотиреоз не є самостійним захворюванням, і протікає на фоні інших патологій.

Класифікація

1. Первинний гіпотиреоз: патологія розвивається безпосередньо в самій щитоподібній залозі, згодом чого знижується вироблення гормонів.
2. Вторинний гіпотиреоз: виникає внаслідок порушення роботи гіпофіза і гіпоталамуса, що регулюють вироблення гормонів щитоподібної залози.

Також існує:

1. Вроджений гіпотиреоз: з'являється, внаслідок генної мутації в період формування щитоподібної залози.
2. Набутий гіпотиреоз: провокується багатьма причинами, в тому числі після перенесених операцій на щитоподібній залозі.

Причини

• наявність в анамнезі аутоімунного тиреоїдиту (відбувається запалення щитоподібної залози, внаслідок імунних порушень);
• приймання певних медикаментозних препаратів (тиреостатиків, препаратів йоду);
• інфекційні захворювання щитоподібної залози;
• онкологічні процеси;
• дефіцит йоду в організмі;
• перенесені операції на щитоподібній залозі.

Причини вторинного гіпотиреозу: це некрози, травми, інфекції в гіпоталамусі або гіпофізі.

Симптоми

Для гіпотиреозу характернийповільнийі непомітнийрозвиток симптомів, внаслідок чого люди довго не звертаються за допомогою.

• бліда шкіра, з жовтуватим відтінком;
• випадання волосся;
• слабкість;
• збільшення маси тіла;
• запори;
• біль за грудиною;
• відсутність менструації (у жінок);
• зниження лібідо;
• зниження артеріального тиску;
• апатія;
• при обстеженні – збільшення серця;
• погіршення пам'яті;
• набряк обличчя.

Діагностика

Діагноз встановлюється лікарем-ендокринологом, на основі анамнезу, клінічної картини та проведення ряду, додаткових методів діагностики:

• лабораторні аналізи крові на гормони щитоподібної залози, на тиреотропний гормон, біохімія);
• УЗД;
• сцинтиграфія з радіоактивним йодом;
• ЕКГ;
• ехокардіографія.

Лікування

Основа лікування при гіпотиреозі – це замісна терапія синтетичними аналогами гормонів щитоподібної залози.

Препарати, дозування та тривалість їх приймання, підбираються в індивідуальному порядку, у залежності від форми захворювання, віку пацієнта. Гормональна терапія, зазвичай призначається до кінця життя. Надалі, необхідні обов'язкові відвідування лікаря-ендокринолога, зі здачею аналізів на рівень гормонів.
 
Також при гіпотиреозі, важливо дотримуватися дієти, для того щоб знизити вагу і надалі тримати її під  контролем.  Призначається раціон, з виключенням здоби, маринованих продуктів, копченостей, жирного м'яса. 

Їсти потрібно по 5-6 разів на день, невеликими порціями.

Ускладнення

• гипотиреоїдна кома;
• серцево-судинні патології (атеросклероз, інфаркт, інсульт);
• безпліддя;
• зниження інтелекту.

Профілактика

1. Контроль рівня гормонів щитоподібної залози.
2. Профілактичні огляди в ендокринолога.
3. Своєчасне лікування захворювань щитоподібної залози.
4. Правильне харчування, з забезпеченням надходження адекватного рівня йоду в організм.

Не потрібно відкладати лікування на потім, оскільки ігнорування проблеми несе за собою важкі ускладнення.  Діти, які страждають на гіпотиреоз, відстають у розвитку, а для літніх осіб, захворювання загрожує виникненням гіпотиреоїдної коми. При своєчасній діагностиці та проведення грамотного лікування, прогноз патології сприятливий.

Автор: Наталія Холявицька