Гіпертиреоз: причини надмірної гормональної активності щитоподібної залози

Гормони щитоподібної залози регулюють багато процесів в нашому організмі (регуляція температури, фізичний і психічний стан). Захворювання, при яких вражається щитоподібна залоза, можуть виявлятися різними симптомами та провокуватися багатьма причинами. Одна з таких патологій — гіпертиреоз.

Гіпертиреоз — це патологія ендокринної системи, яка характеризується надмірним виробленням гормонів (тироксин та трийодтиронін) щитоподібної залози. Також, гіпертиреоз має й іншу назву — дифузний токсичний зоб.

Причини

Частіше за все, гіпертиреоз з'являється у вигляді ускладнення іншої патології:

• новоутворення в гіпофізі, злоякісного або доброякісного характеру;
• запальні процеси в щитоподібній залозі;
• гормональні порушення;
• базедова хвороба;
• порушення роботи передміхурової залози;
• утворення ущільнень в тканинах щитоподібної залози.

Також гіпертиреоз, може з'являтися внаслідок тривалого приймання препаратів, які містять йод або ж мати вроджену форму хвороби.

Симптоми

Клінічна картина може бути яскраво вираженою, так і розвиватися в прихованій формі (у літніх людей). При вродженій патології, діти можуть народжуватися вже з витрішкуватістю і збільшеним язиком.

Загальні симптоми:

• втрата ваги;
• відсутність менструацій;
• зниження сексуального потягу;
• тремтіння в руках і ногах;
• слабкість;
• дратівливість;
• у чоловіків – гінекомастія (збільшення молочних залоз);
• порушення роботи серцево-судинної системи (тахікардія);
• щитоподібна залоза збільшується в розмірах;
• витрішкуватість;
• підвищення рівня глюкози в крові.

Хвороба протікає в три стадії: легка, середня і важка.

Діагностика

Після огляду та збору анамнезу пацієнта, велика значущість при постановці діагнозу належить таким методам діагностики:

• лабораторні аналізи крові (аналіз крові на ТТГ – рівень тиреотропного гормону);
• УЗД;
• КТ;
• біопсія щитоподібної залози.

Лікування

При виявленні проблеми на ранній легкій стадії:

1. Індивідуальна дієта (виключаються продукти, багаті йодом).
2. Медикаментозне лікування: тиреостатичні препарати (знижують вироблення гормонів).

Якщо діагноз був поставлений на більш пізніх стадіях, то додатково призначають радіойодотерапію (руйнуються патологічні клітини щитоподібної залози, має багато побічних ефектів).

Хірургічне втручання: рішення про операцію приймається, якщо медикаментозна терапія не дає результатів. Суть операції в висіченні, неправильно функціонуючої ділянки щитоподібної залози.

Профілактика

1. Заняття спортом.
2. Не зловживати перебуванням під сонцем (інсоляцією).
3. Правильне харчування.

При появі симптомів, зверніться за консультацією до лікаря-ендокринолога. Правильне тривале лікування, допоможе уникнути серйозних ускладнень, наприклад таких, як тиреотоксичний криз, який являє собою небезпечний для життя стан.

Автор: Наталія Холявицька