Перевозка больных
Сервіс запису паціентів

Аппарат Дарсонваль Корона

Стрептодермія: причини інфекційного ураження шкіри

Стрептодермія: причини інфекційного ураження шкіриНайчастіше поява стрептодермії пов’язана з недотриманням належних правил гігієни у дитячому віці. Але не виключена поява й у дорослих внаслідок контакту з зараженою дитиною або дією інших факторів.

Стрептодермія– патологічний стан, який характеризується ураженням шкірних покривів внаслідок впливу стрептококової інфекції.

Зараження може відбутися контактним (тактильним) шляхом, через обійми та рукостискання, контактно-побутовим.

Осередками інфекції зазвичай стає шкіра обличчя, кінцівок, в пахових областях, на завушних складках, в пахвових западинах. При потраплянні на них води або розчісуванні осередки ще більше розповсюджуються.

Класифікація

В залежності від причини виникнення, стрептодермія поділяється на первинну та вторинну. Первинна форма захворювання виникає внаслідок потрапляння стрептокока в організм шляхом пошкоджених ділянок шкіри.

Вторинна форма являється ускладненням вже наявної в організмі стрептококової інфекції (вірус простого герпесу, екзема).

Від місця розташування стрептодермії розрізняють її наступні форми:
  • стрептококова попрілість, яка локалізується в паховій області, сідничних чи завушних складках;
  • стрептококове імпетиго, інфекція уражає тулуб, обличчя, верхні та нижні кінцівки;
  • стрептококова ектіма, яка уражає кінцівки та сідниці.
Також до одних із форм стрептодермії належать турніоль, стрептококову заїду та бульозне імпетиго.

Причини

Оскільки збудником стрептодермії є стрептококова інфекція, спричиняти її появу можуть наступні фактори:
  • гормональні порушення, внаслідок чого зменшується захисний шар шкірних покривів;
  • травматизація шкірних покривів;
  • порушення рівня рН шкіри.
Перехід стрептодермії в хронічну форму можливий при наявності в анамнезі цукрового діабету, ниркової недостатності. Провокуючими факторами служать перехолодження або перенагрівання, систематична травматизація уражених ділянок, зниження імунітету.

До групи ризику входять люди, страждаючі на ожиріння, часті алергічні реакції, патології шкірних покривів. Також до одних із частих причин є недотримання правил особистої гігієни.

Симптоми

Інкубаційний період становить від семи до десяти днів.

На початку захворювання на певних ділянках тіла з’являються округлі висипання рожевого кольору, поверх яких може бути суха кірочка. Через декілька днів на поверхні ураження утворюються пухирці заповнені серозним, а згодом й гнійним вмістом.

В тому випадку, якщо розвивається імпетиго – утворення швидко лопаються та не залишають рубців, але у разі виникнення стрептококової ектіми рубці можуть залишатися на все життя. При стрімкому розповсюдженні осередки зливаються, утворюючі великі області ураження.

Також хворий скаржиться на загальну слабкість, біль в м’язах та суглобах, підвищення температури та збільшення лімфатичних вузлів біля осередків інфекції.

Хронічна форма характеризується утворенням великих осередків з нерівними краями та пухирців заповнені гнійним вмістом. Після їх розкриття утворюється кірочка, яка при знятті утворює ерозивну поверхню.

Діагностика

Дерматолог проводить огляд пацієнта, вислуховуючи скарги та аналізуючи розвиток симптомів.

Для підтвердження діагнозу та з метою виключення інших патологій проводиться:
  • бак дослідження гнійних виділень;
  • лабораторні аналізи крові.

Лікування

Метод лікування буде залежати від виду та локалізації інфекції.

Зазвичай воно включає призначення:
  • антисептиків, які застосовують безпосередньо на осередок ураження;
  • антибактеріальної терапії;
  • вітамінотерапії та щадної дієти.

Профілактика

Профілактичні заходи полягають у дотриманні правил особистої гігієни, своєчасного лікування шкірних захворювань та у дотриманні здорового способу життя. 

Автор: Наталія Холявицька
Хотите получать новые статьи на почту?

Поиск клиники




Алкофарм