Свербіж та його різновиди

Свербіж виникає при відповідних сигналах в нашому мозку. Ви тільки подумали за нього, а руки вже тягнуться почесати певну ділянку тіла. Та бувають випадки, коли свербіж стає нестерпним, а висипання які характерні даному стану не з’являються. Тому розберемо які порушення та патології в організмі спроможні викликати свербіж, та які його форми існують.

Свербіж– це дискомфортне відчуття, яке викликає потребу механічного подразнення шкірних покривів. Тобто людині хочеться постійно чухати подразнене місце.

Класифікація

Відповідно локалізації свербежу розрізняють його наступні форми:

1. Генералізований свербіж: характеризується появою симптому по всьому тілу, хворий не може конкретно вказати на ділянку свербіння.
2. Локалізований свербіж: зазвичай має нападоподібний характер. Та локалізується на окремих ділянках тіла: анальний свербіж, свербіж у піхві або шкіра голови. Може спричинятися, як укусами комах, так і свідчити про розвиток певної патології.

Симптоми, якими може проявлятися свербіж

Початок захворювання проявляється свербежем без видимих змін на шкірних покривів. З часом починають з’являтися місця розчухувань, кров’янисті кірочки та у разі приєднання інфекційного процесу – гнійні кірочки.

В тому випадку, якщо свербіння довготривале до патологічного процесу приєднується ураження нігтьових пластин (нігті сплющуються та стоншуються), застійне почервоніння на шкірі, лущення, гіперпігментація. 

Інтенсивність свербежу може мати на певних ділянках тіла різний прояв. При впливі подразнюючих чинників, наприклад гарячого душу, ознаки посилюються. Також вночі блукаючий нерв характеризується своєю активністю, тому свербіння стає інтенсивнішим. Це призводить до того, що порушується режим сну, людина стає роздратованою, погіршується працездатність, розвивається депресивний стан.

Причини

1. Шкірні захворювання:
2. псоріаз (утворюються рожеві плями, які надалі зливаються утворюючи бляшки);
3. екзема (з’являються множинні висипання, які сверблять та лущаться);
4. лупа (поява білих пластівців на волосистій шкірі голови).
5. Інфекційні процеси: грибкова інфекція, вітрянка, вагінальний кандидоз.
6. Психологічний стан: депресія, тривожний стан.
7. Алергічні реакції.
8. Укуси комах.
9. Онкологія: рак печінки, лейкемія.
10. Цукровий діабет.
11. Геморой.

Діагностика та лікування

Широта спектру патологій та фізіологічних станів, при яких в клінічній картині зустрічається свербіж шкіри, свідчить про те, що диференціальна діагностика цієї ознаки містить в собі зацікавленість не тільки для лікаря першого контакту (терапевта, дерматолог), а й для гастроентеролога, ендокринолога, онколога, невролога, інфекціоніста, акушера-гінеколога.

В перше чергу лікар проводить огляд шкіри, досліджує анамнез пацієнта.

До додаткових методів обстеження відносять:

• лабораторні аналізи крові, калу та сечі;
• алергічні проби;
• біопсія;
• рентгенографія;
• УЗД;
• КТ та МРТ.

Лікування залежатиме від основної причини, яка викликає свербіння з усіма його проявами.

До загальної терапії відносять призначення антигістамінних та седативних (при порушенні психічного стану) препаратів. З місцевої терапії використовують присипки, мазі, розчини на основі глюкокортикостероїдів, бензокаїну.

Профілактика

З метою запобігання свербіння шкірних покривів необхідно:

• слідкувати за особистою гігієною;
• правильно харчуватися;
• мати зручний одяг з натуральних тканин (синтетичний одяг найчастіше викликає подразнення шкіри);
• контролювати рівень стресу;
• при схильності до алергій вживати призначені лікарем антигістамінні препарати та уникати алергенів;
• проходити профілактичні обстеження, для своєчасного виявлення порушень.

Не варто піддаватися паніці, коли за день у Вас один або два рази зачухалася спина. Але коли це починає відбуватися на постійній основі, в першу чергу зверніться до дерматолога. Лікар встановить основну причину проблеми, що дасть можливість продовжити відповідне лікування.

Автор: Наталія Холявицька