Післяпологовий ендометрит: основні прояви ускладнення після пологів

Післяпологовий ендометрит – це патологічний стан, інфекційного ґенезу, що розвивається в слизовій оболонці матки (ендометрії) або верхніх статевих шляхах. Зазвичай виникає упродовж шести тижнів після пологів.
Причиною інфекції є бактерії (найчастіше, стрептококи та стафілококи), які можуть проникати до організму під час пологів або бути вже всередині до моменту пологів. Так при ендометриті слизова матки набрякає й запалюється внаслідок потрапляння збудника в утробу матері під час пологів.
Правильно підібране лікування дасть можливість без ускладнень усунути проблему.
Характерні ознаки
- Лихоманка та озноб (виникає переважно після 72 годин після пологів).
- Больові відчуття під час сечовипускання чи статевому акту.
- Набряк, підвищена чутливість та болючість в ділянці живота.
- Нетипові виділення з піхви, що можуть мати у своєму складі домішки крові та бути неприємного запаху.
- Вагінальна кровотеча.
- Головний біль.
- Загальна слабкість.
Основні причини
Варто відзначити, що будь-яка жінка може стикнутися з даною проблемою. При цьому статистика вказує, що рівень інфікування при кесаревому розтині в 5–10 разів вищий, ніж при вагінальних пологах.
Також сприяти розвитку післяпологового ендометриту можуть тривалі пологи, післяпологова кровотеча, бактеріальний вагіноз, неповне видалення плаценти. Ризики захворювання підвищуються при наявності в анамнезі цукрового діабету, ожиріння та анемії.
Діагностика та тактика лікування
Встановлення діагнозу відбувається на основі проведення фізикального огляду на гінекологічному кріслі за ширмою, лабораторних досліджень крові та сечі, а також вагінального мазка з метою підтвердження інфекції.
Тактика лікування полягатиме в призначенні антибактеріальної терапії у вигляді ін’єкцій. Не є виключенням, коли лікар може призначити один тип або комбінацію з трьох препаратів антибіотиків.
При вчасному лікуванні післяпологовий ендометрит не має довгострокових наслідків. В протилежному випадку інфекція може перерости в сепсис та становити загрозу для життя.
Тому при появі ознак патології варто не зволікати та обов’язково звернутися до лікаря.