Основні симптоми появи доброякісного утворення матки
Фіброма це пухлина, яка потребує звернення до лікаря. Однак лікування не повинно викликати страх. Вчасна діагностика та правильні дії лікаря створять умови для запобігання ускладнень.
Фіброма — це патологія, яка являє собою появу новоутворення в матки, або інколи на ній. Фіброма матки, яку можуть називати лейоміомою або міомою, є пухлиною з м’язів.
Розміри пухлини можуть варіюватися від дрібного вузлика, що не викликає симптоми до великого новоутворення, яке супроводжуватиметься больовими відчуттями та кров’янистими виділеннями. Хоча 99% міом не є раковими або не становлять загрозу для життя, іноді вони можуть викликати проблеми зі здоров’ям.
Розрізняють декілька форм фіброми, діагностування яких залежатиме від розташування та безпосередньо характерних ознак.
До прикладу, найбільш поширеною є інтрамуральна лейоміома, що розташовується всередині матки, а точніше її м’язовому шарі. При цьому пухлина може збільшуватися у розмірах та розтягувати орган.
Зовні матки формуються підсерозні міоми, а от субсерозний тип пухлин має ніжку. Коли міома проростає в порожнину матки, лікарі називають її субмукозною.
Більш рідшими є випадки підслизової міоми, які формуються в середньому м’язовому шарі матки.
Характерні ознаки
На розвиток клінічної картини впливатиме кількість фібром, їх розміри та відповідно розташування. Відсутність симптомів можливо у випадку невеликої за розміром пухлини та при досяганні жінкою менопаузи. Не є виключенням, коли фіброма може зменшитися в клімактеричному періоді, що пов’язано зі зменшенням рівня гормонів – естрогену та прогестерону.
До загальних ознак фіброми матки можна віднести:
- порушення менструального циклу: збільшення тривалості, сильна кровотеча між ними або під час них, больові відчуття;
- больові відчуття в ділянці тазу;
- часті позиви до сечовипускання;
- закреп;
- труднощі при спробах завагітніти;
- больові відчуття під час статевого акту.
Основні причини
Достеменно невідомо чому саме виникає даний тип новоутворень. Однак спеціалісти не відкидають вплив ряду факторів, серед яких:
- спадковий фактор;
- вплив гормонів (естрогену та прогестерону), які під час МЦ стимулюють ріст лейоміоми;
- ожиріння;
- віковий фактор (30+).
Відмічається, що під час вагітності коли підвищується продукування гормонів, фіброма може значно збільшуватися у розмірах.
Діагностика та тактика лікування
Встановлення діагнозу можливе завдяки проведенню фізикального огляду, аналізу клінічної картини та візуалізаційних тестів, а саме УЗД чи МРТ.
Тактика лікування знову ж таки залежатиме від перебігу захворювання.
Лікар може рекомендувати гормональну терапію з метою регулювання рівня гормонів та можливого зменшення міоми.
Симптоматична терапія, яка не зможе усунути основну проблему, але допоможе боротися з симптомами включатиме знеболювальні, протизаплідні препарати чи встановлення внутрішньоматкової спіралі.
Сьогодні практикуються і малоінвазивні методи лікування. Наприклад, емболізація міоми матки, що передбачає припинення кровопостачання пухлини.
Оперативне втручання «міомектомія» полягатиме в видаленні великого або великих утворень.
Критичним варіантом при наявності показань у вигляді погіршення стану жінки та відсутність результату від інших методів лікування є проведення операції з видалення матки (гістеректомія).
Медичні фахівці відмічають, що внесення певних змін у спосіб життя може допомогти знизити ризик розвитку міоми або допомогти зменшити вже існуючу. Звісно ці рекомендації включатимуть відмову від шкідливих звичок, контроль маси тіла, фізична активність та уникання стресу. Також обов’язково потрібно регулярно відвідувати лікаря.