Інновації в лапароскопічній хірургії зібрали понад 200 хірургів з усієї України на майстер-клас

15 лютого 2018 року ДНУ “Науково-практичний центр профілактичної та клінічної допомоги” провів прикладний майстер-клас з лапороскопічної хірургії. В рамках майстер-класу було проведено 3 онлайн-операції лапароскопічним методом за допомогою найпрогресивнішого обладнання з надчіткою візуалізацією 4К.

 

В усьому світі все більше і більше популярності набирає малоінвазивна хірургія, зокрема лапароскопічний метод. І не дарма: лапароскопія – це найменш травматичні хірургічні втручання. Завдяки лапароскопії, при хірургії будь-якої складності, приблизно у 4-5 разів знижується ризик та частота ускладнень у пацієнта, в декілька разів зменшуються час госпіталізації та реабілітації. Також приваблює й естетичний аспект лапароскопії – шрами після таких операцій незначні.

 

Українські хірурги вже близько 7 років практикують лапароскопію. Одним із передовиків малоінвазивної хірургії є Державна наукова установа “Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини” Державного управління справами. Саме тут близько 97% операцій в хірургічному стаціонарі виконуються виключно лапароскопічним та ендоскопічним методами. Це майже 2  тисячі хірургічних втручань щороку. 

 

Під час майстер-класу понад 200 хірургів з усієї України спостерігали за прямою відео-трансляцією з операційного блоку та задавали свої питання оперуючим хірургам. Навчання було зосереджено на інноваційних методах лапароскопії, зокрема роботі з найновішим обладнанням у світі – лапороскопічною стійкою з візуалізацією надвисокої чіткості 4К. 

 

 “ Існує крилатий вираз в малоінвазивній хірургії, зокрема в лапароскопії: “Бачу – оперую, не буча – не оперую”. Сучасне обладнання є очами хірурга, саме тому візуалізації надається таке велике значення. Сьогодні в нас є можливість скористатися передостаннім поколінням обладнання в світі – 4К. Це оперативне втручання майже на мікроскопічному рівні з надвисокою деталізацією”, – розповів Завідувач хірургічного стаціонару, лікар-хірург вищої кваліфікаційної категорії, кандидат медичних наук Михайло Михайлович Сербул. 

 

Під час навчання він провів 3 топових лапароскопічні операції: “рукавну” резекцію шлунка з приводу морбідного ожиріння, спленектомію з приводу тромбоцитопенічної пурпури та антирефлюксну операцію з приводу грижі стравохідного отвору діафрагми. 

 

За словами Головного хірурга Центру, найбільш стрімко з усіх вузьких напрямків хірургії нині розвивається саме метоболічна хірургія. І якщо декілька років тому вважався найпрогресивнішим методом – метод гастрошунтування, то нині пальму першості виборола резекція шлунка. Так званими “побічними ефектами” цієї операції є майже повна ремісія діабету ІІ типу, зникнення гіпертонічного захворювання, болі в суглобах, покращення репродуктивної функції в незалежності від статі пацієнта.   

 

Для спленектомії при хворобі Верльгофа найчастіше єдиним радикальним методом лікування є лапароскопія. Анамнез паціента, якого оперували під час майстер-класу, містив дані щодо змісту тромбоцитів в крові на рівні 16 тисяч. При такій тромбоцитопенії будь яке відкрите хірургічне втручання може завершитися летально, адже може виникнути посилена кровотеча при майже відсутній властивості згортання крові.

 

Окрім цього, в рамках майстер-класу також проводилися однопортова холецистекомія з приводу жовчокам’янної хвороби та ТЕР для лікування пахової грижі. Окремо вивчався метод лапароскопії при проведенні гінекологічної операції – видалення кісти жовтого тіла яєчника. 

 

Між трансляціями операцій, учасникам майстер-класу презентували останню новинку в світовій лапароскопічній практиці – хірургічну стійку з Ultra HD здатністю стандарту 6К (3240 р, розмір екрану 43 дюйми). Окрім візуалізації надвисокої чіткості, в обладнанні передбачена функція онлайн-трансляції, фото- та відео-фіксації під час втручання. Тобто забезпечено режим комунікації, який є дуже важливим при проведенні навчань для студентів та обміні досвідом з колегами. При бажанні лікаря, його операційне поле та його самого може одночасно побачити будь-яка кількість людей в реальному часі, якщо у них є інтернет. 

 

І в обладнанні стандарту 6К, і в обладнанні стандарту 4К забезпечено новітній стандарт стерильності – одноразові чохли для лапароскопу. Концепція стерильного чохла захищає не лише пацієнта при хірургічному втручанні, а й подовжує термін служби безпосередньо відеокамери – навіть після 100 операції, відеокамера не втрачає своєї чіткості  за рахунок відсутності застосування дезінфекції, яка частіше всього призводить до псування сенсору відеокамери. Також це дозволяє використовувати лапароскопічну стійку при більшій кількості операцій, адже відсутня необхідність витрачати час на стерелізацію.  

 

За словами директора ДНУ “Науково-практичний центр профілактичної та клінічної допомоги” Дмитра Дмитровича Дячука, нині у Центрі лапароскопічним методом користуються у 15 напрямках хірургії. 

 

“Лапароскопія – це хірургія майбутнього. Окрім очевидних переваг з боку травматичності та естетичності, є і не менш важливий аспект швидкого відновлення пацієнта. Якщо після традиційного видалення апендициту хворий у стаціонарі перебуває 3-4 доби, при лапароскопії його відпускають додому в той же день. Загалом середня тривалість перебування хворого у стаціонарі після лапароскопічного втручання становить 2 доби, при відкритій хірургії – 1,5-2 тижня. Тобто, цей метод є ще й економічно вигіднішим за традиційний, адже витрати на відновлювальну терапію значно скорочуються”, – відмітив директор Центру.

 

За чітким переконанням Дмитра Дмитровича Дячука, розвиток візуалізації лапароскопічного обладнання – це революція у хірургії. Адже навіть при найскладніших випадках спайкових процесів та судинних утворень стане можливо оперувати пацієнтів з мінімальними ускладненнями та найменшою загрозою для життя.