Основні симптоми зсуву диска хребта

Функція дисків хребта полягає в захисті кісток від повсякденних дій, таких як ходьба чи підняття важких предметів. Диск складається з м’якої желатинової внутрішньої частини та міцного зовнішнього кільця, так званий желейний пончик.

Однак внаслідок травми або слабкості внутрішня частина диска може виступати через зовнішнє кільце, що і діагностується як грижа, зісковзування або пролапс диска. Тобто грижа міжхребцевого диска виникає, коли внутрішня «желеподібна» субстанція проштовхує крізь тріщину, тиснувши на поруч розташовані спинномозкові нерви.
 

Це своєю чергою може спричинити больові відчуття та оніміння. Зауважимо, що це одна з найпоширеніших причин болю в шиї, спині та ногах.

У людини може бути випинання диска в будь-якій частині хребта, від шиї до попереку. За статистикою саме нижня частина спини є однією з найбільш поширених областей для ураження дисків. Окрім того, виниклий зсув може спричинити додатковий тиск на нервові закінчення та м’язи навколо нього.
 

До найбільш поширених ознак патології можна віднести наступні скарги зі сторони пацієнта:

Як зазначалося вище в основі розвитку пролапсу диска покладена слабкість зовнішнього кільця або його розрив, що створює умови для виходу внутрішньої частини. 
 

До підвищених ризиків захворювання можна віднести певні рухи людини, віковий фактор (ризики зростають з віком, внаслідок зменшення кількості води в організмі), фізично тяжка робота, ожиріння, малорухомий спосіб життя та ін..

Встановлення діагнозу відбуватиметься на основі фізикального огляду пацієнта, даних анамнезу та проведення ряду діагностичних тестів. Інформативними є саме візуалізаційні тести, що дадуть можливість оглянути кістки та м’язи й визначити можливі пошкодження. Прикладом таких методів діагностики є рентгенографія, КТ, МРТ, мієлограма (введення барвника ін'єкційно).

Тактика лікування варіюватиметься від консервативного до хірургічного. На це впливатиме тяжкість виниклих симптомів. Звернення до лікаря потребують випадки захворювання, що мають вплив на якість життя пацієнта, спричиняючи неможливість виконувати повсякденні навички.

До загальних методів лікування та рекомендацій надані лікарем можна віднести фізіотерапевтичні процедури, знеболювальні, уникання підняття важких предметів.

Відсутність полегшення від безрецептурних препаратів  є показанням до призначення сильніших засобів у вигляді міорелаксантів, наркотичних препаратів. Спинномозкова ін’єкція або нервова блокада, являє собою введення стероїдного препарату безпосередньо в хребет. Дана процедура дає можливість зменшити запальний процес та набряк нерва.

Оперативне втручання проводиться при наявності симптомів упродовж шести тижнів при проходженні відповідного лікування. Так хірург може видалити пошкоджену або виступаючу частину диска, не видаляючи весь диск (мікродискектомією). При більш тяжкому перебігу захворювання можливе повне видалення диска з заміною його на штучний.

Зауважимо, що відсутність вчасного лікування може призвести до пошкодження нерва на постійній основі. Критичним варіантом розвитку є переривання нервових імпульсів до нервів кінського хвоста в нижній частині спини та ногах. Результатом цього ураження є втрата контролю над кишківником та сечовим міхуром.