Навіщо робити пробу Манту? Оцінка результатів процедури

Всі ще з дитинства знають, як робиться проба Манту, та мало хто усвідомлює, для чого ж цей тест дійсно необхідний. Проба Манту – це діагностичний метод, завдяки якому оцінюють ступінь реакції організму на потрапляння до нього антигену збудника туберкульозу. Він також використовується для підтвердження діагнозу «туберкульоз» і в якості контрольного аналізу під час оцінки ефективності лікування даної хвороби. Пробу Манту ще називають туберкуліновою пробою.

Туберкулін – це антиген, витяжки із зруйнованих мікобактерій туберкульозу (бацил Коха), його у 1890 році винайшов німецький лікар Роберт Кох. Спочатку в діагностичних цілях препарат наносили на попередньо пошкоджену ділянку шкіри, але потім французький лікар Шарль Манту запропонував проводити пробу дещо інакше: вводити туберкулін під шкіру. Саме тому процедура називається нині «проба Манту».

Механізм дії проби Манту

Людині підшкірно вводиться туберкулін у незначних дозах, після чого ведеться спостереження за місцевою реакцією організму на нього. Там, де препарат було введено, утворюється запальний процес, викликаний накопиченням Т-лімфоцитів – специфічних клітин крові, відповідальних за формування імунітету проти мікобактерій туберкульозу. Введений препарат «притягує» до себе лімфоцити з найближчих кровоносних судин шкіри, проте лише ті з них, що вже зустрічалися з паличкою Коха. За умови, що на організм людини вже мала вплив справжня мікобактерія туберкульозу, лімфоцитів притягнеться більша кількість, що викличе сильну місцеву реакцію у місці уколу, а реакція Манту стане позитивною та вкаже на ймовірність зараження організму туберкульозом.

Що треба знати про особливості проведення проби Манту?

Проводиться дослідження раз на рік, обов’язковим стає у шкільному віці. Підшкірну ін’єкцію роблять із внутрішньої сторони передпліччя, у його нижній частині, близькій до кисті руки. Через 3 доби, а точніше 72 години після процедури вимірюють діаметр бляшки (папули), що утворилася на місці ін’єкції. Вимірювати варто лише діаметр ущільнення, площа почервоніння навколо нього не є інформативною. Чим більша бляшка, тим ймовірніше захворювання людини на туберкульоз. Перед оцінкою результатів проби Манту місце уколу не можна мочити чи чесати.

Оцінка результатів проби Манту

На інформативність проби Манту може мати вирішальний вплив алергія дитини чи дорослого на якісь інші речовини, що співпала у часі з даною діагностичною процедурою. Реакція на пробу Манту може бути такою:

1. Негативна. Діаметр ущільнення не перевищує 1 мм. Це означає, що туберкулін потрапив до організму вперше. Також слабка реакція буває у людей, хворих на туберкульоз, але із дуже ослабленим імунітетом (у хворих на ВІЛ/СНІД тощо).
2. Сумнівна. Ущільнення не більше 4 мм в діаметрі. Після такого результату можна не хвилюватися.
3. Позитивна. Виникає ущільнення 5-16 мм в діаметрі. Це вказує на сформований у людини імунітет проти туберкульозу, а значить, її організм вже боровся з хворобою. Це не 100-відсотковий показник, що людина хвора і зараз, можливо, повноцінного зараження не було, але мікобактерії туберкульозу потрапляли до організму раніше. У цьому випадку пацієнта ставлять на облік до лікаря-фтизіатра, який оцінює його реакції Манту впродовж декількох років.
4. Гіперергічна. Діаметр ущільнення більше 17 мм. Демонструє явний факт зараження туберкульозом зараз чи в минулому.

Найчастіше проби Манту проводять у дитинстві, для дорослих у якості діагностування туберкульозу застосовують флюорографію.

Позитивна проба Манту – це не привід для паніки. Вона зовсім не означає, що людина дійсно хвора на туберкульоз. Це привід більш уважно розглянути це питання, звернутися за консультацією до лікаря-фтизіатра та провести додаткові тести й аналізи.

Автор: Ольга Купріянова
© Медичний портал Здоров-Інфо 
При використанні матеріалів статті активне гіперпосилання на zdorov-info.com.ua обов'язкове