Інфекції верхніх дихальних шляхів: як розпізнати та лікувати

Інфекції верхніх дихальних шляхів є однією з найпоширеніших причин звернення по медичну допомогу. Вони можуть виникати в будь-яку пору року, але особливо часто поширюються восени та взимку, коли люди більше часу проводять у закритих приміщеннях та частіше контактують одне з одним.

Більшість таких інфекцій мають вірусне походження та минають самостійно протягом кількох днів або одного-двох тижнів. Проте іноді захворювання може спричиняти ускладнення, тому важливо знати, як воно проявляється, коли потрібне лікування та за яких обставин варто звернутися до лікаря.

Верхні дихальні шляхи охоплюють ніс, навколоносові пазухи, глотку та гортань. Інфекційне ураження цих органів може спричиняти запалення слизових оболонок та порушувати нормальне дихання через ніс, ковтання або голосоутворення.
 

До найпоширеніших захворювань цієї групи належать гострий риніт, риносинусит, фарингіт, тонзиліт та ларингіт. Звичайна застуда переважно уражає слизову оболонку носа та горла, при синуситі запалюються навколоносові пазухи, фарингіт характеризується запаленням глотки, тонзиліт - піднебінних мигдаликів, а ларингіт - гортані.

Грип і COVID-19 також можуть супроводжуватися проявами з боку верхніх дихальних шляхів, однак ці інфекції здатні уражати й нижні відділи дихальної системи та спричиняти системні ускладнення.

Найчастіше збудниками інфекцій верхніх дихальних шляхів є віруси. Застуду можуть спричиняти риновіруси, аденовіруси, сезонні коронавіруси та інші респіраторні віруси. Грип та COVID-19 викликають окремі віруси, які також поширюються переважно під час дихання, розмови, кашлю або чхання.

Бактеріальні інфекції трапляються рідше. Наприклад, гострий стрептококовий фарингіт може бути спричинений бактерією Streptococcus pyogenes. Крім того, після вірусної інфекції іноді розвиваються бактеріальні ускладнення, зокрема гострий бактеріальний синусит.

Зараження відбувається під час контакту з інфікованою людиною, перебування в погано провітрюваних приміщеннях або через забруднені руки та поверхні з подальшим дотиком до носа, рота чи очей. Імовірність інфікування підвищується за частих контактів із великою кількістю людей.

Переохолодження саме по собі не спричиняє вірусної інфекції, проте в холодну пору року деякі респіраторні віруси поширюються активніше. Додатковими чинниками ризику є куріння, пасивне вдихання тютюнового диму, забруднене повітря та наявність хронічних захворювань.

Прояви залежать від збудника та ділянки, ураженої запальним процесом. Найчастіше захворювання супроводжується нежитем, закладеністю носа, чханням, болем або першінням у горлі, кашлем і загальною слабкістю. Також можуть виникати головний біль, підвищення температури, озноб й біль у м'язах.

При ларингіті нерідко змінюється голос, він стає хрипким або осиплим. Синусит може супроводжуватися відчуттям тиску чи болю в ділянці обличчя. Вираженість проявів різниться: у деяких людей захворювання обмежується легким нежитем, тоді як в інших погіршується загальне самопочуття.

Звичайна застуда зазвичай розвивається поступово. Грип частіше починається раптово, з високої температури, ознобу, сильного головного болю та вираженої слабкості. COVID-19 може нагадувати обидва захворювання, тому лише за симптомами не завжди вдається встановити точну причину інфекції.

Важливо враховувати, що жовті або зеленуваті виділення з носа самі по собі не свідчать про бактеріальну інфекцію та не є підставою для призначення антибіотиків.

У багатьох випадках лікар може встановити попередній діагноз на підставі скарг, тривалості захворювання та результатів огляду. За потреби оцінюють температуру тіла, стан слизових оболонок, мигдаликів й лімфатичних вузлів, а також частоту дихання та рівень насичення крові киснем.

Додаткові дослідження призначають за показаннями. Тестування на грип або COVID-19 може бути доцільним, якщо результат впливатиме на лікування. За підозри на стрептококовий фарингіт проводять відповідний тест. Аналізи крові та рентгенографія зазвичай потрібні лише в окремих випадках, зокрема за підозри на ускладнення.

Якщо стан не поліпшується, погіршується або після тимчасового одужання знову виникають виражені прояви хвороби, варто повторно звернутися до лікаря.

Тактика лікування залежить від причини захворювання, вираженості проявів й загального стану людини. Більшість неускладнених вірусних інфекцій не потребують специфічної терапії. Основна мета - полегшити самопочуття та підтримати організм під час одужання.

Рекомендується відпочивати, пити достатньо рідини, регулярно провітрювати приміщення та уникати тютюнового диму й інших подразників. При нежитю можна використовувати сольові розчини для зволоження та очищення носових ходів. Тепле пиття допомагає зменшити подразнення горла, а мед може полегшувати кашель у дорослих і дітей віком від одного року. Немовлятам до 12 місяців мед давати не можна.

За потреби для зменшення болю або температури застосовують відповідні лікарські засоби з урахуванням віку, протипоказань та інших препаратів, які приймає людина. Судинозвужувальні назальні засоби можуть тимчасово полегшити закладеність носа, але їх потрібно використовувати відповідно до інструкції та не довше рекомендованого строку.

Антибіотики не діють на віруси, тому їх не призначають для лікування звичайної застуди, грипу чи COVID-19. Вони можуть бути потрібні за підтвердженої бактеріальної інфекції або обґрунтованої підозри на бактеріальне ускладнення. Самостійно приймати антибіотики або використовувати залишки попередніх призначень не можна.

Для окремих пацієнтів із грипом або COVID-19 лікар може призначити противірусне лікування. Його доцільність залежить від часу початку захворювання, ризику ускладнень та інших індивідуальних чинників. Людям із хронічними захворюваннями або ослабленим імунітетом варто звернутися по медичну допомогу на початку хвороби.

Відзначимо, що звичайна застуда найчастіше починає минати протягом першого тижня, хоча кашель і нежить можуть зберігатися довше. Після гострої респіраторної інфекції кашель іноді триває два-три тижні, навіть коли інші прояви вже зникли. При грипі найвираженіші прояви часто зменшуються протягом кількох днів, але слабкість може зберігатися довше. Тривалість COVID-19 варіюється залежно від тяжкості перебігу та індивідуальних особливостей організму.

Якщо симптоми не поліпшуються приблизно протягом десяти днів, температура зберігається кілька днів або стан погіршується після початкового поліпшення, необхідно звернутися до лікаря. Особливо уважно слід стежити за самопочуттям маленьких дітей, вагітних, людей старшого віку та пацієнтів із хронічними захворюваннями.

Попри те що більшість інфекцій верхніх дихальних шляхів минають без серйозних наслідків, певні ознаки можуть свідчити про небезпечний стан.

Негайна медична допомога потрібна при вираженій задишці, утрудненому диханні, посинінні губ, сильному болю в грудях, сплутаності свідомості або різкому погіршенні стану. Небезпечними ознаками також є неможливість ковтати слину, значний набряк горла, шумне дихання та прояви тяжкого зневоднення.

Якщо температура тіла становить 38 °C або вище в немовляти віком до трьох місяців, необхідно невідкладно звернутися по медичну допомогу. У дітей будь-якого віку приводом для термінового огляду є утруднене дихання, виражена сонливість, відмова від пиття або помітне зменшення кількості сечі.

Щоб знизити ризик зараження, варто регулярно мити руки, провітрювати приміщення, уникати тісних контактів із людьми, які мають ознаки респіраторної інфекції, та не торкатися обличчя немитими руками. Під час кашлю або чхання потрібно прикривати рот і ніс серветкою або згином ліктя.

Якщо людина захворіла, бажано залишатися вдома, обмежувати близькі контакти та використовувати маску в ситуаціях, коли існує ризик інфікувати інших.

Важливу роль відіграє вакцинація. Щеплення проти грипу та COVID-19 відповідно до актуальних рекомендацій допомагають зменшити ризик тяжкого перебігу цих захворювань. Інші щеплення проводять відповідно до віку, показань і національного календаря вакцинації.

Повноцінне харчування, достатній сон й відмова від куріння підтримують загальний стан здоров'я, але не гарантують захисту від інфекцій. Приймати антибіотики, вітаміни у високих дозах або інші препарати для профілактики без відповідних показань не рекомендується.