Аденоїди: видаляти чи ні?

Аденоїди – це патологічно збільшені носоглоткові мигдалини, які викликають утруднення носового дихання, зниження слуху та інші супутні симптоми. Вони виникають самостійно або ж у сукупності зі збільшенням піднебінних мигдалин. Найчастіше спостерігаються у дітей віком від 5 до 10 років.

Аденоїдит – це запалення аденоїдів, воно буває гостре чи хронічне. Збудники цього запалення – стафілококи, стрептококи, пневмококи та аденовіруси.

Причини запалення аденоїдів. Що таке аденоїдне обличчя?

Причинами аденоїдів можуть бути:

• спадкова схильність до хвороби;
• інфекційні хвороби, такі як кашлюк, кір,скарлатина;
• імунодефіцит в організмі;
• алергічні захворювання.

Існує таке поняття, як аденоїдне обличчя. Воно виникає через те, що дитині важко дихати носом, і вона мусить тримати рот постійно трішки відкритим. Аденоїдне обличчя має наступні характеристики: рот напіввідкритий, обличчя витягнуте у результаті подовження верхньої щелепи, верхні різці розташовані безладно та значно виступають вперед, у людини формується неправильний прикус.

Ступені розростання аденоїдів

Існує три ступені розростання аденоїдів:

• І – аденоїди прикривають верхню третину сошнику (непарної, витягнутої у вигляді ромбу пластинки, що утворює задній відділ носової перегородки), що не заважає дитині вільно дихати вдень. Проте вночі дихати стає важко через збільшення аденоїдів у горизонтальному положенні.
• ІІ – аденоїди прикривають дві третини сошнику, через що стає важко дихати носом як вдень, так і вночі. Ця ступінь розростання аденоїдів часто призводить до хропіння у дітей.
• ІІІ – аденоїди прикривають весь чи майже весь сошник. Дихання носом стає практично неможливим, дитина вимушена постійно дихати ротом.

Діагностика та лікування аденоїдів

Аденоїдити лікує лікар-отоларинголог. Для встановлення діагнозу та ступеню розростання аденоїдів застосовуються наступні процедури: задня риноскопія, пальпація носоглотки, ендоскопія носоглотки, електрорентгенографія навколоносових пазух.

Стратегія лікування обирається лікарем в залежності від ступеню розростання аденоїдів, а отже, запущеності хвороби. Для лікування аденоїдиту І ступеню застосовують консервативне лікування: закапування носу спеціальними розчинами, лазеротерапію. Якщо мова йде про ІІ, а особливо ІІІ ступінь хвороби, лікар буде рекомендувати видалення аденоїдів хірургічним шляхом.

Якщо аденоїди не лікувати, вони можуть викликати наступні ускладнення:

• постійні ангіни, трахеїти, фарингіти та бронхіти;
• порушення слуху через закупорку слухової труби;
• хронічний синусит через закупорку отворів носових пазух.

Видаляти чи ні?

Батькам важко прийняти рішення про видалення аденоїдів, адже це болюча процедура и чималий стрес для дитини. До того ж, після 10 років аденоїди зазвичай самі розсмоктуються.

Прибічники оперативного втручання стверджують, що до цього віку наслідки аденоїдів, що розрослися, можуть бути катастрофічними для здоров’я дитини.
Противники ж видалення наголошують, що з вилученням аденоїдів дитина позбавляється природного захисту носоглотки від мікробів та вірусів. Також бувають випадки, коли після видалення аденоїдна тканина відновлюється, і операцію доводиться повторювати декілька разів.

Видаляти аденоїди чи ні – питання важливе, тому відповідь на нього повинна бути зваженою, обдуманою. Однозначно треба прислухатися до думки лікаря з високим ступенем професіоналізму. Питання видалення гостро постає на ІІ та ІІІ ступені розвитку хвороби, тож найкраще, що можна зробити – не допустити, щоб аденоїдит зайшов так далеко. При перших же ознаках утрудненого носового дихання необхідно звертатися до лікаря та грамотно лікувати хворобу. Якщо ж стадія вже критична, слід наважитися на видалення, інакше наслідки можуть бути дуже серйозними для здоров’я та зовнішнього вигляду дитини.

Автор: Ольга Купріянова
© Медичний портал Здоров-Інфо 
При використанні матеріалів статті активне гіперпосилання на zdorov-info.com.ua обов'язкове