Що таке сепсис? Чому він є смертельно небезпечним?

У перекладі з грецької мови слово “сепсис” означає “гниття”. Це дуже важке інфекційне захворювання, яке виникає у вигляді системної запальної реакції організму на потрапляння до крові бактерій, грибів чи токсинів. По-іншому сепсис в народі називають “зараження крові”. Для хвороби характерний прогресивний перебіг, тенденція до спонтанного видужання відсутня. Тож без лікування шанси хворого на життя є примарними, але навіть сучасні антибактеріальні та протигрибкові засоби не дають гарантії видужання та уникнення смерті пацієнта.

Чому виникає сепсис?

Збудником сепсису можуть бути будь-які бактерії, наприклад, стафілококи, стрептококи, пневмококи, сальмонели тощо, а також гриби різних родів. Хвороба розвивається через недієздатність імунної системи людини, коли вона не може локалізувати збудника у первісному джерелі інфекції. Імунітет може так сильно послабитися через наступні фактори:

• перенесені важкі захворювання;
• серйозні оперативні втручання;
• сильна втрата крові;
• перенесений гнійний перитоніт;
• погане харчування, від якого людина не отримує навіть найбільш необхідних поживних речовин;
• застосування імуносупресивних препаратів.

Отже, інфекція у кров може потрапити через місцеве зараження, або ж через занесення патогенних мікроорганізмів ззовні під час операції, катетеризації вен та інших медичних маніпуляцій.

Первинним джерелом сепсису може бути інфекція органів, тканин, кісток, суглобів. До групи ризику потрапляють люди, які перенесли поранення чи опіки, у яких розвивалися гнійні запалення шкіри, інфекції сечостатевих шляхів. Також сепсис може виникнути внаслідок інфекції, занесеної під час пологів чи абортів, коли слизова оболонка матки є дуже чутливою та вразливою.

Як проявляється сепсис?

До симптомів сепсису належать такі прояви надзвичайно сильної інтоксикації організму:

• різка слабкість;
• втрата апетиту;
• лихоманка;
• тахікардія;
• зниження артеріального тиску;
• задишка.

У процесі множинного ураження органів та систем розвивається серцева, дихальна, ниркова, надниркова недостатність.

Як боротися з сепсисом? Чи є шанс на порятунок?

Діагностика сепсису ґрунтується на аналізі загальної клінічної картини, виявленні у крові патогенних мікроорганізмів, виявленні септичних джерел. Аналіз крові покаже значне підвищення лейкоцитів, показнику ШОЕ.

Дуже важливо, наскільки вчасно вдалося розпочати лікування. Воно повинне бути комплексним, включати антибактеріальну, протигрибкову та дезінтоксикаційну терапію. Хворий поміщається до відділення інтенсивної терапії, в особливо тяжких випадках – до реанімації. Пацієнту може знадобитися переливання крові. Стовідсоткової гарантії на видужання ніхто не дає.

Надзвичайно важливою є профілактика сепсису. Вона складається з таких факторів:

1. Своєчасне та правильне лікування місцевих гнійних процесів.
2. Дотримання умов стерильності під час проведення операцій, пологів та інших медичних маніпуляцій.
3. Грамотне використання антибактеріальних засобів, адже будь-які патогенні мікроорганізми здатні виробляти стійкість до ліків. І тоді, коли лікування буде життєво необхідним, антибактеріальний чи протигрибковий препарат може просто не подіяти, бо бактерії чи гриби вже багато разів з ним зустрічалися і виробили до нього резистентність.

Сепсис – це страшно. Через заражену кров інфекція розносить органами та системами, які починають по черзі відмирати, і людина помирає. На сьогодні із сепсисом боротися можна, але смерть все одно є одним із варіантів розвитку подій. Тож набагато важливішими є профілактичні заходи із запобігання зараження крові.

Автор: Ольга Купріянова
© Медичний портал Здоров-Інфо 
При використанні матеріалів статті активне гіперпосилання на zdorov-info.com.ua обов'язкове