Вагініт: основні прояви запалення піхви
Нетипові виділення з піхви, свербіж та больові відчуття… Такі скарги можуть свідчити про ряд гінекологічних проблем, які потребують звернення до лікаря. Наразі розберемо детальніше саме про перебіг запального процесу у піхві. Чому воно виникає та що ще турбуватиме жінку.
Вагініт — це патологічний процес, що супроводжується запаленням піхви.
Зазвичай причиною даного порушення є зміна балансу бактерій у піхві або інфекція.
В залежності від причини виникнення розрізняють декілька видів вагініту. До прикладу бактеріальний вагіноз, відповідно до назви виникає внаслідок надмірного росту бактерій, які є природним для піхви у кількості допустимих нормою. Дріжджові інфекції переважно спричинені природним грибком під назвою Candida albicans. Трихомоніаз найчастіше передається статевим шляхом.
Характерні ознаки
- Свербіж.
- Виділення з нетиповим запахом.
- Гіперемія та набряк слизової оболонки піхви.
- Больові відчуття під час статевого акту.
- Больові відчуття під час сечовипускання.
- Кров’янисті виділення.
Специфічність клінічної картини залежатиме від типу вагініту. Так якщо причиною є бактерії та їх надмірний ріст, то у жінки виникатимуть скарги сірувато-білі виділення з неприємним запахом (рибний запах).
При дріжджовій інфекції виділення є густими та білими. Тоді як при трихомоніазі можуть виникати зеленувато-жовті, іноді пінисті виділення.
Основні причини
Одразу відмітимо, що причина залежить від типу вагініту. Знову ж таки бактеріальний вагіноз є результатом зміни бактерій у піхві, що впливає на їх баланс. Достеменно невідомо, що викликає дисбаланс.
Неінфекційною причиною вагініту можуть бути:
- подразнення тканини піхви тампонами, а точніше їх несвоєчасна зміна;
- механічне пошкодження слизової оболонки піхви;
- ароматизовані мийні засоби та сперміцидні продукти;
- атрофія піхви, що виникає після менопаузи внаслідок зниження рівня естрогену.
Відповідно до факторів ризику вагініту можна віднести наявність в анамнезі ІПСШ, гормональних змін (вагітність, менопауза) або неконтрольованого цукрового діабету, приймання певних лікарських препаратів (антибіотики), носіння вологого та тісного одягу, спринцювання.
Діагностика та тактика лікування
Встановлення діагнозу відбуватиметься на основі даних анамнезу пацієнтки, проведення гінекологічного одягу та ряду діагностичних тестів. Серед них, лабораторне дослідження вагінальних виділень, тестування pH (вагінальних), УЗД.
Враховуючи, що різноманітні мікроорганізми та порушення можуть викликати вагініт, лікування буде спрямоване на усунення конкретної причини. Так бактеріальний вагіноз потребує місцевого або таблетованого застосування антибактеріальних та протизапальних засобів. При цьому даний тип вагінозу може рецидивувати після лікування.
Дріжджові інфекції зазвичай лікуються безрецептурними протигрибковими кремами або супозиторіями.
Атрофія піхви потребує призначення естрогену у формі вагінальних кремів або таблеток.
У боротьбі з неінфекційним вагінітом потрібно точно визначити джерело подразнення та уникати його.
Важливо підібрати відповідне лікування вчасно, аби гостра форма захворювання не переросла в хронічну та уникнути таких серйозних ускладнень, як запалення шийки матки, матки, маткових труб, безпліддя.
З метою запобігання захворювання насамперед важливо дотримуватися правил особистої гігієни, уникати подразників у вигляді різних ароматизованих прокладок та тампонів. Також варто уникати спринцювань, оскільки вже сьогодні доведено, що піхва не потребує додаткового очищення, крім звичайного душу. І звісно, що надайте перевагу безпечному сексу з використанням презерватива.