Оксидативний стрес: як він руйнує організм і що допоможе захистити клітини

Оксидативний стрес - це стан, за якого в організмі утворюється надлишок вільних радикалів і водночас не вистачає антиоксидантного захисту. У нормі ці процеси врівноважені, але коли баланс порушується, активні форми кисню починають пошкоджувати клітини, білки та ДНК.

Такий механізм вважається одним із ключових у розвитку передчасного старіння та багатьох хронічних захворювань.

Найчастіше оксидативний стрес пов’язаний із сучасним способом життя. Його можуть провокувати хронічний стрес, недосипання, куріння, вживання алкоголю, забруднене повітря, нераціональне харчування, запальні процеси в організмі та деякі хронічні хвороби. Велику роль відіграє й перевтома, як фізична, так і емоційна.
 

З віком здатність організму нейтралізувати вільні радикали також поступово знижується, тому ризики зростають.

Оксидативний стрес не має одного «специфічного» симптому, але проявляється через комплекс змін в організмі, пов’язаних із пошкодженням клітин. Найчастіше це хронічна втома, зниження витривалості, погіршення концентрації та пам’яті, часті головні болі, порушення сну. З боку шкіри можуть з’являтися сухість, тьмяний колір, ознаки передчасного старіння.

Загальний імунний захист зазвичай слабшає, тому людина частіше хворіє на інфекції й довше відновлюється після звичайних застуд. Можливі м’язові болі, відчуття «розбитості», коливання настрою. За тривалого впливу оксидативного стресу ці прояви можуть супроводжуватися погіршенням роботи серцево-судинної системи, нервової системи та обміну речовин.

Тривалий оксидативний стрес ушкоджує клітинні мембрани, прискорює зношування тканин і може сприяти розвитку серцево-судинних захворювань, порушень обміну речовин, нейродегенеративних процесів та ослабленню імунної відповіді. На клітинному рівні це означає швидше «старіння» організму і зниження його відновних можливостей.

Аналізи на запальні маркери, показники обміну речовин та дефіцитні стани допомагають виявити фактори, що підсилюють оксидативний стрес. Обирайте надійне лабораторне обладнання в медичному маркеті ITMED для точної та швидкої діагностики у клінічній практиці.

Лікування оксидативного стресу передусім спрямоване не на «симптом», а на зменшення ушкоджувальної дії вільних радикалів й відновлення балансу в організмі. Основою є корекція способу життя: повноцінний сон, зниження хронічного стресу, помірна регулярна фізична активність, відмова від куріння та надмірного вживання алкоголю.

Важливу роль відіграє харчування. Раціон має бути багатим на продукти з природними антиоксидантами - овочі, фрукти, зелень, ягоди, горіхи, рибу. За показами лікар може рекомендувати додатковий прийом антиоксидантів, вітамінів і мікроелементів, але самолікування тут небажане, оскільки надлишок добавок також може бути шкідливим.

Якщо оксидативний стрес є наслідком хронічного захворювання, запалення або ендокринних порушень, ключовим стає лікування основної причини. У таких випадках тактика визначається індивідуально після обстеження та лабораторної оцінки стану організму.

Основу профілактики становить спосіб життя!

Оксидативний стрес це не абстрактний термін, а реальний механізм, який щодня впливає на стан клітин і тканин. Вчасна увага до способу життя, харчування та базових показників здоров’я допомагає зменшити його негативний вплив й зберегти ресурс організму на довші роки.