Причини розвитку підшкірної емфіземи
Підшкірна емфізема є ускладненням вже наявного захворювання або травми. Сама по собі вона не здатна давати ускладнення на організм, але при прогресуванні емфіземи необхідно проводити ряд невідкладних втручань.
Підшкірна емфізема– це патологічний процес, який характеризується скупченням повітря в підшкірній клітковині грудної клітки. Також можливе поширення на інші ділянки тіла.
За типом поширення:
Лікар-пульмонолог проводить огляд пацієнта, збирає анамнез для з'ясування можливих причин утворення підшкірної емфіземи.
Велику роль при діагностуванні захворювання становлять інструментальні методи обстеження, з метою визначення повітря в області грудної клітки або шиї:
Лікування буде залежати від причини, яка викликала розвиток підшкірної емфіземи.
В першу чергу необхідно усунути причину захворювання та вивести скупчення повітря.
При відсутності відкритого поранення або перфорації лікування буде проводитися консервативним методом з подальшим спостереженням.
У разі наявності перфорації необхідно проводити хірургічне втручання.
Профілактика
Профілактичні заходи будуть спрямовані на попередження травм та своєчасне лікування захворювань органів дихальної системи.
При виявленні у себе симптомів захворювання, необхідно звернутися за допомогою до фахівця. Пам'ятайте, що підшкірна емфізема може також свідчити про наявність прихованої патології дихальної системи. Тому не затягуйте з лікуванням, з метою запобігання розвитку ускладнень.
Автор: Наталія Холявицька
Підшкірна емфізема– це патологічний процес, який характеризується скупченням повітря в підшкірній клітковині грудної клітки. Також можливе поширення на інші ділянки тіла.
Класифікація
За типом поширення:
- локальна (обмежена) форма;
- поширена форма;
- тотальна форма.
- посттравматична;
- інфекційна: утворюється внаслідок інфекційного процесу (анаеробна інфекція), через що відбувається виділення анаеробною бактерією газу в м'які тканини;
- ятрогенна: найчастіше розвивається після проведення медичних процедур, при яких відбувається нагнітання повітря в організм (ендоскопічні або стоматологічні процедури).
Причини
- хронічні захворювання дихальної системи;
- травми: перелом ребер з проникаючим ушкодженням грудної клітки, травматизація стравоходу;
- пневмоторакс;
- розриви бронхів, трахеї;
- як ускладнення після проведення трахеотомії;
- пошкодження суглобів, з наявністю відкритої рани.
Симптоми
- слабкість;
- головний біль;
- кашель;
- задишка;
- синюшність шкіри;
- больові відчуття в області грудної клітки;
- наявність виступу під шкірою;
- крепітація (при пальпації з'являється хрусткий звук – хрускіт снігу на морозі);
- набряки обличчя та шиї;
- хрипкий голос;
- опущені повіки;
- перепади артеріального тиску.
Діагностика
Лікар-пульмонолог проводить огляд пацієнта, збирає анамнез для з'ясування можливих причин утворення підшкірної емфіземи.
Велику роль при діагностуванні захворювання становлять інструментальні методи обстеження, з метою визначення повітря в області грудної клітки або шиї:
- рентгенографія грудної клітки (особливо важливе своєчасне проведення, оскільки через деякий час скупчення повітря може переміститися);
- КТ;
- МРТ;
- сцинтиграфія легенів (з введенням певних радіофармацевтичних препаратів);
- лабораторні аналізи крові (загальний, біохімічний та дослідження газового складу крові).
Лікування
Лікування буде залежати від причини, яка викликала розвиток підшкірної емфіземи.
В першу чергу необхідно усунути причину захворювання та вивести скупчення повітря.
При відсутності відкритого поранення або перфорації лікування буде проводитися консервативним методом з подальшим спостереженням.
У разі наявності перфорації необхідно проводити хірургічне втручання.
Профілактика
Профілактичні заходи будуть спрямовані на попередження травм та своєчасне лікування захворювань органів дихальної системи.
При виявленні у себе симптомів захворювання, необхідно звернутися за допомогою до фахівця. Пам'ятайте, що підшкірна емфізема може також свідчити про наявність прихованої патології дихальної системи. Тому не затягуйте з лікуванням, з метою запобігання розвитку ускладнень.
Автор: Наталія Холявицька