Гідрогелеві пов'язки: основні види та показання до застосування
Гідрогелеві пов’язки є сучасним методом догляду за ранами, оскільки вони сприяють їх прискореному та успішному загоєнню.
Гідрогелева пов’язка, також відома як гідратована полімерна пов’язка, що на 90% складається з води в гелевій основі, яка регулює обмін рідини з поверхні рани. Відповідно до назви основна мета пов'язок полягає у зволоженні ран, регідратації струпів та допомоги в обробці ран.
Ці пов’язки доступні у вигляді листів, аморфних гелів або просоченої марлі та пакувальних смужок.
Вважається, що успішність застосування гідрогелевих пов’язок пояснюється їхньою здатністю підтримувати оптимальне середовище для загоєння ран, яке є теплим і вологим, та водночас запобігає проникненню патогенних збудників. Оскільки вони мають високий вміст води, вони не повністю вбираються, що робить їх доречними для ран із легкою та помірною ексудацією. В інших ситуаціях накопичення води може призвести до мацерації шкіри та розмноження мікробів, що призведе до утворення інфікованої рани з неприємним запахом.
При цьому пов'язки здатні замінити звичайні марлеві пов’язки.Також даний тип пов'язок має виражену охолоджувальну та заспокійливу дію на шкіру, що є важливим при опіках та ранах. Вони можуть залишатися на місці до 3 днів.
Які види гідрогелевих пов'язок існують?
- Гідрогелеві листи: пов'язка покрита напівпроникною полімерною плівкою, а межі можуть бути клейкими. Підкладка регулює випаровування пов’язки та запобігає висиханню рани.
- Аморфні гідрогелі: характеризується витіканням гелю з наступним прониканням в кожну щілину рани, незалежно від її глибини.
- Просочені гідрогелі: характеризується диспергуванням гелю в марлеву смужку або подушечку, яка наноситься на рану та зазвичай покривається другою пов’язкою для заклеювання місце ураження.
Вибір правильного типу та форми гідрогелевої пов’язки важливий з кількох причин, включаючи адекватне покриття ураженої ділянки.
Коли використовувати гідрогелеві пов'язки?
- Сухі або злегка вологі рани.
- Гранулюючі рани.
- Садна та опіки часткової товщини.
- Радіаційне ураження шкіри.
- Рани з нальотом.
- Болісні рани.
При цьому є два типи ран, для яких гідрогелева пов’язка не рекомендована — опіки на всю товщину і рани з помірним або сильним виділенням.
Основні переваги та недоліки гідрогелів
Переваги:
- Підтримка чистими та сухими некротичні або інфіковані рани.
- Відсутність подразнення тканин та зберігання рани теплою та вологою, та при цьому закритою.
- Пов'язка не прилипає до рани та забезпечує охолоджуючий ефект.
- Стимуляція компонентів шкіри.
- Зволоження струпів та нежиттєздатних тканин, сприяючи їх очищенню.
- Бере участь у всіх типів та стадій ран, за винятком присутності сильного ексудату.
Недоліки:
- Неможливість поглинати велику кількість рідини, тому дані пов'язки не підходять для дуже мокрих ран, які можуть мацеруватися та інфікуватися.
- Потрібна додаткова перев’язувальна кришка
- Може зневоднитися, якщо не накрити.
- Не слід використовувати з альгінатами, пінами та пов’язками з желюючих волокон.
Особливості догляду за пов'язками
Використовуючи гідрогелеву пов’язку, слід пам’ятати про основні ключові моменти:
- Дотримуватися обережності, щодо уникнення мацерації навколо шкіри.
- Очищення рани між змінами пов’язки фізіологічним розчином або відповідно до рекомендацій виробника.
- За потреби міняти пов’язки кожні один-чотири дні.
- При променевих опіках пов’язку можна зберігати в холодильнику та прикладати до рани холодною, щоб заспокоїти та зменшити біль.
Таким чином, усі останні дослідження підтверджують активне використання гідрогелів для перев’язування ран у більшості їх типів, оскільки їх використання призводить до гідратації та розпушення некротизованої тканини, а також поглинання помірної кількості виділень, що відшаровуються, та ексудату. Ознайомитися з різновидом гідрогелевих пов'язок та особливостями їх використання можливо в медичному маркеті ITMED.