Більше грошей та жорсткіші вимоги: як в Україні планують реформувати медичну освіту
Загалом цього року на медичні спеціальності вступили 10 763 людини. Із них 5 710 студентів навчатимуться за кошти державного бюджету, ще 5 053 - за контрактом.
Про результати вступної кампанії, проблеми медичної освіти в умовах війни та необхідність оновлення підходів до підготовки майбутніх лікарів говорили під час стратегічної сесії «Медична освіта в умовах нової реальності: діалог про безперервність, якість і готовність до криз», яка відбулася у Чернівцях.
Фінансування медичної освіти планують збільшити
За словами міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка, попри втрати, яких система освіти зазнала через війну, держава продовжує збільшувати фінансову підтримку медичних університетів.
Зокрема, з 1 вересня підвищено оплату праці педагогічних і науково-педагогічних працівників, а академічні стипендії збільшено вдвічі. До кінця 2026 року також планується додатково спрямувати 180,8 млн грн на підготовку та підвищення кваліфікації кадрів у сфері охорони здоров’я.
У проєкті Державного бюджету на 2027 рік на цей напрям передбачено 3,5 млрд грн. Це на 867 млн грн, або 33%, більше, ніж у 2026 році. Порівняно з 2021 роком фінансування має зрости вдвічі.
Очікується, що збільшення видатків дозволить наблизити державне фінансування до фактичної вартості підготовки майбутніх медиків. У 2026 році середні витрати на навчання одного студента у закладах вищої освіти, що належать до сфери управління МОЗ, становлять 67,5 тис. грн на рік, тоді як середня собівартість підготовки оцінюється у 89,7 тис. грн.
У разі затвердження передбачених бюджетом видатків у 2027 році розрахункові витрати на навчання одного студента становитимуть близько 90 тис. грн на рік.
МОЗ наголошує на якості підготовки
У міністерстві зазначають, що збільшення кількості бюджетних місць та фінансування не є самоціллю. Одним із головних показників має залишатися якість теоретичної та практичної підготовки студентів.
Окрему увагу планують приділити відповідності освітніх програм майбутнім кадровим потребам системи охорони здоров’я. На думку МОЗ, університети мають враховувати не лише кількість актуальних вакансій, а й прогнозувати, яких спеціалістів потребуватиме медицина через кілька років.
Водночас у міністерстві звертають увагу на масштаб діяльності окремих закладів вищої освіти. За словами Віктора Ляшка, протягом останнього року до деяких медичних університетів вступили менш як 100 студентів. Це, за його словами, порушує питання ефективності використання державних коштів та можливостей таких закладів забезпечувати необхідний рівень підготовки.
МОЗ розглядає підхід, за якого потужний медичний університет має налічувати щонайменше 5 тисяч студентів і мати власну університетську лікарню або клініку. Така модель має забезпечувати достатню матеріальну базу, належний рівень практичного навчання та можливість залучати фахівців до освітнього процесу.
Медичні університети хочуть тісніше пов’язати з лікарнями
Однією з проблем, на які звертає увагу МОЗ, є недостатній зв’язок частини викладачів із практичною медициною. У міністерстві вважають, що викладачі клінічних дисциплін повинні мати можливість працювати з реальними пацієнтами та сучасними клінічними випадками.
Йдеться також про посилення співпраці між університетами та медичними закладами. Клінічна база, на думку МОЗ, має бути не лише місцем для проходження практики студентами, а й середовищем для розвитку клінічної експертизи, досліджень та нових моделей медичної допомоги.
Для посилення такого зв’язку міністерство опрацьовує можливість проведення експерименту з новою моделлю управління медичними університетами. Зокрема, йдеться про створення наглядових рад із залученням представників клінічних баз.
Університетська лікарня як частина нової моделі
Одним із прикладів поєднання освіти та практичної медицини у МОЗ називають Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького.
Університет і лікарня функціонують у межах єдиної структури. Університетська лікарня надає медичну допомогу за 31 пакетом Програми медичних гарантій. На її базі працюють 11 інтегрованих клінік, функціонує інноваційний виробничий центр протезування та координаційний центр клінічних досліджень.
У МОЗ вважають, що подібний підхід може застосовуватися й в інших закладах вищої освіти.
Міністерство також планує оновлювати вимоги до медичних університетів, зокрема щодо практичної підготовки студентів, кількості здобувачів освіти, матеріально-технічного забезпечення та можливостей симуляційного навчання.
Акцент на практичні навички та нові компетентності
За словами Віктора Ляшка, майбутні лікарі мають отримувати доступ до реальних клінічних випадків уже під час навчання, працювати під керівництвом досвідчених наставників та проходити симуляційне навчання.
Окремим завданням залишається підготовка медиків до роботи в умовах трансформації системи охорони здоров’я. Йдеться не лише про збільшення кількості фахівців, а й про формування нових компетентностей, необхідних для роботи в сучасних моделях медичної допомоги.
Під час зустрічі також обговорили розвиток програми mhGAP. Наразі чотири медичні університети вже запровадили для студентів спеціальності «Медицина» окрему обов’язкову дисципліну за цією програмою, а ще 13 університетів проводять цикли тематичного удосконалення для лікарів.
Для подальшого розвитку програми медичні університети вже мають понад 300 сертифікованих викладачів. Наступним етапом має стати системне посилення супервізійної підтримки в межах інтернатури та безперервного професійного розвитку лікарів.
Таким чином, МОЗ планує поєднати збільшення державного фінансування медичної освіти з переглядом вимог до її якості, практичної підготовки та управління університетами. Основний акцент робиться на підготовці фахівців, які відповідатимуть не лише поточним, а й майбутнім потребам системи охорони здоров’я.
Джерело: https://itmed.org/
Новые статьи:
- Чехія інвестує 100,7 млн євро в модернізацію українських лікарень
- Імпортовані ліки зможуть швидше надходити до аптек: уряд змінив правила контролю
- ЕСОЗ тепер відстежуватиме шлях біозразка від пацієнта до результату
- МОЗ пропонує нові правила роботи з кров’ю, тканинами та клітинами: що зміниться
- Лікарі з Вінниці та Дніпра навчалися лікувати тяжкі опіки в німецьких клініках
Также интересно посмотреть:
- Чи зникнуть медичні дані після зміни лікаря: пояснення МОЗ
- Як працюватимуть лікарні під час повітряних тривог: уряд затвердив нові правила
- Лікар призначив КТ чи МРТ: хто повинен виписати е-направлення
- Від обстеження до трансплантації: яку допомогу при хворобах серця оплачує держава
- Логістичні хаби, трансплантація та судмедекспертиза: Україна і Молдова розширюють співпрацю









