Ольга Стефанишина про нову систему крові
Необхідність трансформації системи крові існує вже давно. Перший крок зроблено: Уряд ухвалив Стратегію розвитку національної системи крові у лютому 2019 року. Згідно з документом, вже до 2022 року мають запрацювати нові механізми фінансування й управління. Це означає, що кожен пацієнт в разі потреби отримає якісну і безпечну кров та її компоненти. Як будуватимуть нову систему крові - розповіли заступниця міністра охорони здоров’я Ольга Стефанишина та начальниця відділу безпеки крові та донорства ЦГЗ Ірина Славінська в ефірі "Громадського".
Наразі в системі крові існує парадокс: в одних областях є надлишок крові і її компонентів, котрі утилізуються коли спливає термін придатності, а в інших цих компонентів катастрофічно не вистачає. Уникнути такої ситуації у майбутньому дозволить зміна системи та підходів до формування потреби та управління, а також налагодження координації всіх ланок цієї системи.
Буде створена трирівнева система крові:
- На національному рівні вже створено Трансфузіологічний центр, який виконуватиме контроль, фінансування, управління та моніторинг системи крові.
- На регіональному рівні будуть консолідовані та переоснащені центри крові, де відбуватиметься забір, тестування, зберігання, розподіл та реалізація донорської крові.
- На госпітальному ж рівні відбуватиметься застосування компонентів крові та утримання належного запасу для потреб лікарні. Це здійснюватимуть заклади охорони здоров’я, при яких функціонуватимуть банки крові.
Вперше буде впроваджена електронна медична інформаційна система в установах системи крові та закладах охорони здоров’я. Це допоможе оперативно контролювати обіг компонентів крові.
Рекомендована ВООЗ кількість донацій донорами крові має складати 30 на 1000 населення, для України - це майже 1,4 млн на рік. В Україні показник на сьогодні у 2,5 рази менший (581 тис.). Тому необхідно розвивати саму культуру донорства. Йдеться про заохочення до добровільного донорства все більшої кількості українців. Так відбувається у всіх розвинених країнах світу.
З 2022 року має запрацювати і новий формат фінансування - держава оплачуватиме не існування центрів крові, а вартість наданої медичної послуги, які оплачуватиме НСЗУ. Тобто медзаклад забезпечуватиме пацієнта кров'ю, оскільки отримуватиме за це кошти від держави. Стратегія відкриває можливості для формування державно-приватного партнерства, що дасть можливість залучити інвестиції у цю галузь.
Згідно з планом, має оновитися застаріле обладнання та технології заготівлі, переробки, тестування, зберігання та розподілу донорської крові та її компонентів. Кров має стати якісною та безпечною. Нові вимоги та стандарти базуватимуться на основі законодавства ЄС.
Нагадаємо, один донор рятує три життя.
Джерело: http://moz.gov.ua
Новые статьи:
- Чому дорослим важливо вакцинуватись: обов’язкові та рекомендовані щеплення
- Не всі водойми безпечні: де в Україні можна купатися, а де – заборонено
- Розширений неонатальний скринінг в Україні: як перші результати формують сталу систему діагностики
- Е-рецепт в Україні: що потрібно знати пацієнтам у 2025 році?
- МОЗ провело п’ятиденну експертну місію TAIEX щодо регулювання косметичної продукції
Также интересно посмотреть:
- Результати клінічних та доклінічних випробувань публікуватимуть на сайті МОЗ України
- Розвиток неонатологічної служби: у трьох медзакладах створили тренінгові центри
- Україна починає співпрацю з Швейцарією у сфері розвитку медичної освіти
- З початку року на кір захворіли майже 33 000 українців, 14 померли. Єдиний надійний захист — вакцинація
- Що таке орфанні хвороби і як змінюється доступ до лікування