Біль у спині віддає в руку або ногу: коли це може бути радикулопатія
Цей стан називають радикулопатією. Він може виникати внаслідок міжхребцевої грижі, вікових змін хребта, звуження хребтового каналу або інших патологічних процесів. Радикулопатія не є окремою хворобою в кожному випадку, а радше неврологічним синдромом, який вказує на порушення функції нервового корінця. Своєчасна діагностика допомагає визначити причину симптомів і підібрати лікування, щоб зменшити біль та запобігти можливим ускладненням.
Радикулопатія - це патологічний стан, за якого відбувається подразнення, стиснення або пошкодження одного чи кількох нервових корінців спинномозкових нервів. Вони розташовані поблизу хребців і відповідають за передавання чутливих та рухових сигналів між центральною нервовою системою й периферичними тканинами.
Коли нервовий корінець зазнає компресії або запалення, передавання нервових імпульсів порушується. У результаті людина може відчувати біль, оніміння, поколювання, зниження чутливості або слабкість м’язів у певній частині тіла.
Симптоми залежать від того, на якому рівні хребта виникло ураження. Наприклад, при патологічних змінах у шийному відділі біль може поширюватися від шиї до плеча, лопатки, руки та пальців. Якщо уражений попереково-крижовий відділ, неприємні відчуття можуть переходити з попереку в сідницю, стегно, гомілку або стопу.
Основні причини
Найчастіше радикулопатія розвивається через механічне стиснення нервового корінця. Це може відбуватися внаслідок змін міжхребцевих дисків, кісткових структур або зв’язкового апарату хребта.
Однією з поширених причин є міжхребцева грижа. У разі її утворення частина диска зміщується за межі нормального положення та може тиснути на прилеглий нервовий корінець. Часто це супроводжується вираженим болем, який поширюється вздовж кінцівки.
Іншим чинником є дегенеративні зміни хребта. З віком міжхребцеві диски втрачають еластичність, зменшується їхня висота, можуть формуватися кісткові розростання - остеофіти. Такі зміни іноді призводять до звуження отворів, через які виходять нервові корінці.
До інших можливих причин належать:
• стеноз хребтового каналу або міжхребцевих отворів;
• спондилолістез - зміщення одного хребця відносно іншого;
• травми хребта;
• запальні процеси та інфекційні ураження;
• пухлини або інші новоутворення, які стискають нервові структури;
• рідше - метаболічні порушення та захворювання, що впливають на нервову систему.
Імовірність розвитку радикулопатії може бути вищою у людей, які тривалий час працюють у вимушеному положенні, регулярно підіймають важкі предмети, мають недостатню фізичну активність або надмірну масу тіла. Водночас навіть за наявності змін на МРТ симптоми можуть бути відсутніми, тому результати обстеження завжди потрібно оцінювати разом із клінічною картиною.
Характерні ознаки
Прояви радикулопатії залежать від локалізації ураженого нервового корінця, ступеня його компресії та тривалості патологічного процесу. Найхарактернішим симптомом є біль, який поширюється від хребта вздовж кінцівки. Його описують як стріляючий, пекучий, гострий або схожий на удар електричним струмом.
Біль може посилюватися під час кашлю, чхання, натужування, нахилів або певних рухів. Іноді він виникає раптово, а в інших випадках наростає поступово.
Крім больового синдрому, можуть спостерігатися:
• оніміння або поколювання в руці чи нозі;
• відчуття печіння або «мурашок» по ходу кінцівки;
• зниження чутливості окремих ділянок шкіри;
• м’язова слабкість;
• зниження або зміна сухожильних рефлексів;
• обмеження рухливості через біль.
У деяких випадках радикулопатія супроводжується вираженою слабкістю м’язів. Наприклад, людині стає складно піднімати стопу, утримувати предмети в руці або виконувати звичні рухи пальцями.
Види радикулопатії залежно від локалізації
За місцем ураження нервового корінця розрізняють кілька основних форм радикулопатії.
Шийна радикулопатія виникає внаслідок ураження нервових корінців шийного відділу хребта. Вона може супроводжуватися болем у шиї, плечі, лопатці та руці. Іноді з’являються оніміння пальців, поколювання й слабкість м’язів верхньої кінцівки. Симптоми можуть посилюватися під час поворотів або нахилів голови.
Грудна радикулопатія трапляється рідше. Біль зазвичай поширюється вздовж міжреберних проміжків і може відчуватися в грудній клітці, спині або верхній частині живота. Через таку локалізацію симптоми іноді помилково пов’язують із захворюваннями серця, легень або органів травлення. Тому за появи болю в грудях важливо не встановлювати причину самостійно, а пройти медичне обстеження.
Попереково-крижова радикулопатія є однією з найпоширеніших форм. Вона виникає через ураження нервових корінців у нижній частині хребта. Біль може поширюватися з попереку в сідницю, стегно, гомілку та стопу. Якщо ураження пов’язане з подразненням корінців сідничного нерва, може виникати ішіас - біль, який проходить уздовж задньої поверхні ноги.
Діагностика та тактика лікування
Діагностика починається з консультації невролога. Лікар уточнює характер болю, його локалізацію, тривалість, обставини появи та наявність супутніх симптомів. Важливо з’ясувати, чи є оніміння, слабкість у кінцівках, порушення ходи або зміни чутливості.
Під час неврологічного огляду оцінюють м’язову силу, сухожильні рефлекси, чутливість, координацію рухів та реакцію на певні положення тіла. Це допомагає визначити, який нервовий корінець може бути уражений.
Для уточнення діагнозу можуть застосовуватися інструментальні методи, а саме МРТ, КТ, електронейроміографія. Не кожному пацієнту потрібні всі ці обстеження. Їх призначають відповідно до симптомів, результатів огляду та підозрюваної причини захворювання.
Тактика лікування залежить від причини ураження нервового корінця, інтенсивності болю, наявності неврологічного дефіциту та загального стану пацієнта. У багатьох випадках симптоми поступово зменшуються завдяки консервативній терапії.
Медикаментозне лікування може включати нестероїдні протизапальні препарати для короткочасного зменшення болю та запалення, якщо немає протипоказань. За наявності нейропатичного болю лікар може розглянути препарати, що впливають на передачу больових сигналів у нервовій системі. Вибір засобів і тривалість їх застосування визначає фахівець.
Лікувальна фізкультура та реабілітація допомагають поступово відновити рухливість, зміцнити м’язи та покращити функцію хребта. Програму вправ підбирають індивідуально, враховуючи локалізацію ураження та вираженість симптомів. Тривалий постільний режим зазвичай не рекомендується, якщо немає спеціальних медичних показань.
Фізична активність у межах переносимості є важливою частиною відновлення. На початковому етапі можуть бути рекомендовані короткі прогулянки та поступове повернення до звичних навантажень. Рухи, які різко посилюють біль або викликають нові неврологічні симптоми, потрібно обмежити до консультації з лікарем.
Ін'єкційні методи лікування можуть розглядатися у вибраних випадках, якщо біль виражений і не зменшується на тлі іншої терапії. Зокрема, епідуральні ін'єкції кортикостероїдів іноді застосовують для короткочасного полегшення симптомів при певних видах радикулопатії. Рішення про таке втручання ухвалює лікар після оцінювання користі та ризиків.
Хірургічне лікування потрібне не всім пацієнтам. Операцію можуть рекомендувати, якщо є прогресуюча м’язова слабкість, значне здавлення нервових структур або стійкий біль, який не вдається контролювати консервативними методами. Вид втручання залежить від причини компресії та рівня ураження.
Профілактика
Повністю запобігти радикулопатії вдається не завжди, оскільки частина її причин пов’язана з віковими та дегенеративними змінами хребта. Водночас підтримання фізичної активності та дотримання правил безпечного руху допомагають зменшити ризик проблем із хребтом.
Важливо регулярно рухатися, зміцнювати м’язи спини й живота, уникати тривалого перебування в одному положенні та робити перерви під час сидячої роботи. Підіймаючи важкі предмети, варто згинати ноги в колінах, тримати вантаж ближче до тулуба та не виконувати різких поворотів корпусом.
Також доцільно контролювати масу тіла, не ігнорувати тривалий біль у спині та своєчасно звертатися до лікаря за появи оніміння або слабкості в кінцівках.





Алергологія




